ответ:Лиша́йники — організми, що з'явилися внаслідок симбіозу грибів із водоростями або ціанобактеріями. Гриб утворює основу тіла лишайника, а клітини водорості містяться всередині. Водорость здатна до фотосинтезу й постачає грибу поживні речовини, а він захищає її від несприятливих зовнішніх факторів.
Лишайники примітні невибагливістю до умов існування: вони переносять холод, спеку і майже повне висихання, але сильно потерпають від забруднення[1][2]. Ростуть дуже повільно (часто менше міліметра за рік). Деякі з них живуть настільки довго, що входять до числа найстаріших живих організмів планети[2]. Відомо біля 20 000 видів лишайників[1
Объяснение:
Організм рослини є надзвичайно сприятливим середовищем для розвитку грибів: вакуолі рослин містять багато води з розчиненими в ній цукрами; клітинні оболонки та хлоропласти є джерелом складних вуглеводів — целюлози та крохмалю. Продихи забезпечують доступ необхідного для дихання кисню, а міжклітинний простір — це добре захищений від несприятливих зовнішніх умов притулок для міцелію.
У природі в дорослих рослинах живуть паразитичні гриби, що уповільнюють ріст (рослини виділяють особливі речовини, що пригнічують розвиток гриба, навколо вражених ділянок утворюють зону з власних мертвих клітин, які не містять ані води, ані поживних речовин, ізолюють уражену грибом частину рослини від здорових клітин).
Клітина як основна структурно-функціональна одиниця живої природи
Клітина — елементарна одиниця живого. З відомих живих організмів тільки віруси є неклітинними формами життя. Усі інші біологічні об’єкти побудовані з клітин — однієї (бактерії, найпростіші) або великої кількості (багатоклітинні тварини, рослини, гриби). Клітини різних організмів відрізняються розмірами, формою, функціями, тривалістю життя. Незважаючи на це, клітини мають загальні властивості: здатність до самовідтворення і передачі генетичної інформації, обміну речовин, росту, розвитку, мінливості, подразливості.
Основні положення клітинної теорії:
1) клітина — елементарна структурно-функціональна одиниця організму;
2) нові клітини утворюються в результаті поділу або злиття тих, що раніше існували;
3) для всіх клітин характерна єдність хімічного складу і метаболічних процесів;
4) організм може складатися з однієї або безлічі клітин;
5) багатоклітинні організми являють собою систему клітин, які утворюють тканини й органи, пов’язаних між собою гуморальними та нервовими типами регуляції.
Будова клітини
Клітини всіх живих організмів за структурно-функціональними особливостями можна поділити на дві великі групи: еукаріотичні та прокаріотичні. Структурними компонентами еукаріотичних клітин є плазматична мембрана, цитоплазма, клітинні органели, ядро. Прокаріотичні клітини не мають ядра і деяких органел (мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, апарату Гольджі).