1) ПРОДОЛГОВАТЫЙ МОЗГ: Является продолжением спинного мозга. Он не имеет повторяемого строения, серое вещество в нем расположено в периферических ядрах. В продолговатом мозге находятся перекресты нисходящих и восходящих путей. Участвует в реализации вегетативных (слюноотделение), соматических, вкусовых, слуховых, вестибулярных рефлексов; обеспечивает выполнение рефлексов, требующих включения мышечных групп, например при глотании и дыхании; дыхательный и сосудодвигательный центр; центр регуляции сердечной деятельности.
2) МОЗЖЕЧОК: Лежит на задней поверхности продолговатого мозга в задней черепной ямке. Состоит из двух полушарий и червя, который соединяет полушария между собой. Белое вещество мозжечка покрыто корой из серого вещества. Поверхность мозжечка испещрена бороздами. Нервные ядра лежат внутри полушарий мозжечка. Отвечает за координацию движений; поддержание мышечного тонуса.
3) СРЕДНИЙ МОЗГ: Соединяет задний мозг с промежуточным. На крыше среднего мозга находится четверохолмие: 2 зрительных холмика — центры ориентировочных рефлексов на зрительные раздражители; 2 слуховых холмика — центры ориентировочных рефлексов на звуковые раздражители. Отвечает за проведение зрительной и слуховой информации; ориентировочные рефлексы; движение глазных яблок; через него проходят все восходящие пути к большим полушариям и мозжечку. Нисходящие пути идут через средний мозг к продолговатому и спинному мозгу.
4) ПРОМЕЖУТОЧНЫЙ МОЗГ: Расположен над средним мозгом. Главные его отделы — таламус (зрительные бугры) и гипоталамус (подбугровая область). Через таламус к коре головного мозга проходят центростремительные импульсы от всех рецепторов организма (за исключением обонятельного). Информация получает в таламусе соответствующую эмоциональную окраску и передается в большие полушария мозга. Гипоталамус является главным подкорковым центром регуляции вегетативных функций организма, всех видов обмена веществ, температуры тела, гомеостаза, деятельности эндокринной системы. В гипоталамусе расположены центры чувства насыщения, голода, жажды, удовольствия. Ядра гипоталамуса участвуют в регуляции чередования сна и бодрствования.
5) ПЕРЕДНИЙ МОЗГ: Самый крупный и развитый отдел головного мозга. Представлен левым и правым полушариями, отделенными продольной щелью. Полушария соединены мозолистым телом. Три главные борозды — центральная, боковая и теменно-затылочная — делят каждое полушарие на четыре доли: лобную, теменную, затылочную и височную. Левое полушарие головного мозга управляет правой половиной тела, а правое — левой. Лобная доля отвечает за произвольные движения: обеспечивает речь; регуляцию сложных форм поведения; мышление. Теменная доля отвечает за восприятие и анализ кожно-мышечных раздражений; пространственную ориентацию; регуляцию движений. Височная доля отвечает за восприятие слуховых, вкусовых, обонятельных ощущений; восприятие речи; память.
Провідні тканини: У більшості голонасінних немає судин, ситоподібні трубки без клітин-супутниць (але є альбумінові клітини, які виконують ту ж функцію, що й клітини-супутниці) У покритонасінних є судини, ситоподібні трубки з клітинами-супутницями Розмноження: У покритонасінних органом розмноження є квітка, в зав'язі якого формуються насіння (плід) після запліднення. Він складається з тичинок - чоловічих статевих органів, маточки - жіночого статевого органа (з нього буде розвиватися плід), віночка з пелюстками, квітколожа і квітконіжки. Квітка розрізняється за формою, забарвленням і кольором в залежності від виду рослини. У голонасінних рослин цю функцію виконує видозмінений пагін - шишка, яка може бути чоловічого чи жіночого, про що легко судити з її розмірами. Саме на її лусочках розвиваються семязачатки, і згодом утворюється насіння. Наявність квітки,плодів: У покритонасінних-квітка наявна. У голонасінних квітки відсутні. Листки: Присутні і в покритонасінних і в голонасінних. Поширення: У голонасінних це відбувається за до вітру. Тому насіння забезпечені виростами, придатками крилоподібні форми і перетинчастого будови. Руху повітря здатні поширювати такі насіння на значні відстані, чим забезпечується розширення ареалу того чи іншого рослини. У покритонасінних рослин поширення насінин більш різноманітні. Це відбувається за участю вітру, комах, птахів, ссавців, людей. Деякі насіння мають причіплювання і вирости, здатні чіплятися за одяг або шерсть тварин і так долати великі відстані. Багато плоди мають соковиту солодку м'якоть, їстівну для людей і тварин, що також забезпечує поширення насіння.
