З метою охорони ґрунтів, забезпечення виконання ними екологічних, санітарно-гігієнічних, господарських функцій встановлюються державні нормативи якості ґрунтів, нормативи допустимих впливів на ґрунти та інші нормативи в галузі охорони ґрунтів.
Нормативи якості ґрунтів включають показники гранично допустимих концентрацій хімічних, радіоактивних, біологічних речовин та мікроорганізмів у ґрунті та допустимих змін складу, будови і властивостей ґрунтів, що забезпечують виконання ґрунтами своїх функцій, і встановлюються з урахуванням типу ґрунтів та цільового призначення земель.
Нормативи якості ґрунтів для земель сільськогосподарського призначення повинні включати також нормативи родючості ґрунтів і забезпечувати отримання рослинницької та іншої сільськогосподарської продукції, безпечної для життя і здоров'я людини.
Нормативи допустимих впливів на ґрунти включають нормативи допустимого конкретного виду впливу господарської та іншої діяльності на ґрунти для конкретного джерела впливу і нормативи допустимого антропогенного навантаження на ґрунти.
Нормативи допустимого антропогенного навантаження на ґрунти встановлюються по кожному виду впливу на ґрунти й сукупному впливу на ґрунти всіх джерел впливу, що знаходяться на конкретної території, виходячи з особливостей ґрунтоутворення в різних природно-кліматичних зонах, здатності ґрунтів до самовідновлення та цільового призначення земель.
Нормативи допустимого антропогенного навантаження на ґрунти земель сільськогосподарського призначення повинні забезпечувати збереження родючості ґрунтів.
Нормативи в галузі охорони ґрунтів встановлюються уповноваженим державним органом у порядку, визначеному вищим виконавчим органом державної влади.
Тозаңдану шаңнан тозаңды рыльцаға ауыстыру арқылы жүзеге асырылады. Тозаңды бір өсімдікте немесе клонда кез келген гүлге көшіру өздігінен тозаңдануды, тозаңды басқа өсімдіктің гүліне көшіруді білдіреді — айқас тозаңдану. Өздігінен тозаңдану әдетте шаңды тарту арқылы немесе шаңның бетін жабыстырып, жарылатын шаңның тікелей байланысымен жасалады. Айқас тозаңдану кезінде шаңды тасымалдау негізінен желмен және жәндіктермен жүзеге асырылады. Өсімдіктерде өздігінен тозаңдану және айқас тозаңдану көріністері гүлдің функционалдық және құрылымдық ерекшеліктеріне немесе генетикалық үйлесімсіздігіне байланысты айтарлықтай өзгереді. Өздігінен тозаңданатындарға айқас тозаңдануы 4% - дан кем болатын өсімдіктер жатады. Айқас тозаңдану басым болған кезде өсімдік айқас-бұдырлы болып саналады. Кейбір өсімдіктер бірдей өзін-өзі тозаңдауға және айқас тозаңдауға қабілетті
