Відповідь:
У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різні зміни. У зв'язку з чергуванням пори року гаються сезонні зміни. Восени відмирають трав'янисті рослини або їх надземні частини, відбувається листопад у дерев. У весняний період рослини виростають з їх підземних частин або насіння, розпускаються бруньки, квіти, тощо.
У рослинних угрупованнях відбуваються і багаторічні зміни, що мають певну спрямованість. Вони можуть бути обумовлені змінами кліматичних умов, господарською діяльністю людини, процесами, що відбуваються в самих угрупованнях. Причому кожне угруповання розвивається по-різному. Так, одні постійні протягом багатьох років, тоді як інші швидко змінюють вигляд.
Іноді відбувається повна перебудова угруповання, тобто зміна одного угруповання іншим. Так, рослини можуть оселятись у тій місцевості, де їх раніше не було, що гається при появі лишайників на скельних породах або сосен на пісках. Такі новоутворені рослинні угруповання поступово збагачуються новими видами, поки не досягнуть постійного стану. Зміни рослинних угруповань можуть бути пов'язані з їх відновленням після якихось сильних зовнішніх впливів. Наприклад, відтворення лісу після пожежі. Такі відновні процеси можуть тривати дуже довго - протягом десятків і сотень років.
Пояснення:
Процесс разложения белков происходит в несколько стадий. Под действием выделяемых микроорганизмами протеолитических ферментовбелки разлагаются на пептоны, полипептиды и аминокислоты.
Протеолитические ферменты (протеазы), ферменты класса гидролиз; катализируют расщепление пептидных связей в белках и пептидах.
Аммиак и углекислый газ – наиболее характерные вещества гнилостного распада белков, и присутствие их в мясных, рыбных и других богатых белками продуктах служит признаком процесса гниения. Оптимальная температура для развития гнилостных бактерий 25 – 35°. При 4 – 6° развитие большинства гнилостных бактерий задерживается.
Брожение – это распад углеводов (крахмала, сахаров). Различают несколько видов брожения: спиртовое, молочнокислое, уксуснокислое .
В результате спиртового брожения сахар расщепляется на спирт и углекислый газ, небольшое количество побочных – глицерин, уксусная кислота, уксусный альдегид и др. Возбудителями спиртового броженияявляются главным образом дрожжи, а также некоторые виды плесневых грибков.
Дрожжи вызывают спиртовое брожение простых сахаров (моносахаридов) (глюкозы, фруктозы) и дисахаридов (сахарозы, мальтозы). На интенсивность спиртового брожения влияют концентрация сахара и спирта, а также температура. Наиболее интенсивно происходит брожение при концентрации сахара до 10 – 15 %. Поэтому дрожжи обычно служат причиной порчи продуктов, содержащих небольшое количество сахара. При концентрации сахара выше 30 – 35 % многие дрожжи приостанавливают брожение. Но существуют дрожжи, которые развиваются даже при содержании сахара 60 – 65 %, они вызывают порчу варенья, джема, повидла, меда и других продуктов, богатых сахаром.
Наиболее благоприятная температура для спиртового брожения около 30° С понижением температуры брожение замедляется, однако оно не останавливается и при температуре около 0°. Образующийся при брожении спирт угнетает дрожжи, а при концентрации его 15% брожение обычно приостанавливается.