Червоні кров'яні тільця, або, по-науковому, еритроцити, доставляють вдихається нами кисень від легень до кліток тіла. є їм в цьому гемоглобін - синяво-червоний пігмент, який містить залізо. ось як це відбувається. у легких, де капілярні судини особливо вузькі і довгі, еритроцитів доводиться буквально протискуватися крізь них. вони притискаються до стінок капілярів, і лише найтонший шар епітелію відокремлює їх від альвеол - легеневих пухирців, в яких укладено кисень. цей шар не заважає залозу гемоглобіну захоплювати кисень і, утворюючи з ним нестійке з'єднання оксигемоглобін, забезпечувати киснем червоні кров'яні тільця. при цьому гемоглобін змінює свій колір. те ж відбувається і з кров'ю: з темно-червоною вона, наситившись киснем, стає яскраво-червоною. тепер еритроцити розносять кисень по всьому тілу. за кисню клітини тіла спалюють (окислюють) водень, видобутий ними з їжі, перетворюючи його в воду і виробляючи атф. попутно утворюється вуглекислий газ. частина його проникає в червоні кров'яні тільця. більшу ж частину кров'яна плазма доставляє в легені, а звідти вуглекислий газ при видиху виводиться назовні.
1.Первые книги о животных известны из Древнего Китая и Индии. 2.Научная зоология берет начало в Древней Греции и связана с трудами великого ученого Аристотеля (IV в. до и. э.) . 3.Впервые были разделены животные на позвоночных и беспозвоночных. 4.Труды Аристотеля были для своего времени зоологической энциклопедией, а ее автора теперь вполне заслуженно называют отцом зоологии. 5. Основной труд Аристотеля, который определил дальнейшее развитие зоологии, — «История животных» . Этот труд был написан во второй половине IV в. до н. э. на древнегреческом языке, а впервые переведен на русский язык и издан в России ТОЛЬКО в 1996 г. 6.В Средние века зоологическая наука развивалась в связи с конкретными практическими задачами: содержанием и разведением животных, охотой на зверей и птиц. 7.Интерес к изучению животных резко возрос в эпоху Возрождения в связи с развитием торговли и мореплавания. Из многочисленных экспедиций путешественники привозили сведения о неизвестных ранее животных, накапливались данные о распространении и многообразии животного мира. 8.Наибольшее значение для дальнейшего развития зоологии имели труды шведского ученого Карла Линнея, положившие начало современной классификации животного мира и современным научным названиям растений и животных. 9.Большое значение для изучения животного мира России имели экспедиции, организованные Академией наук, созданной и 1725 г. по указанию Петра I.
