ответ:
бурые водоросли в подавляющем большинстве принадлежат к морским биотопам, их заросли встречаются в литоральной и сублиторальной зонах, до глубин 40–100 м. представителей класса phaeophyceae можно увидеть во всех морях земного шара, однако наибольшая их концентрация — в приполярных и умеренных широтах, где они доминируют на глубине от 6 до 15 м. обычно бурые водоросли растут прикреплённые к скалам и камням разной величины, и только в тихих местах и на большой глубине они могут удерживаться на створках моллюсков или гравии. среди всего разнообразия бурых водорослей представители только 4 родов heribaudiella, pleurocladia, bodanella и sphacelaria могут обитать в пресных водоемах.
объяснение:
зелёные водоросли — самый обширный на данное время отдел водорослей: по приблизительным подсчётам сюда входит от 13 000 до 20 000 видов. все они отличаются в первую очередь чисто-зелёным цветом своих слоевищ, сходным с окраской высших растений и вызванным преобладанием хлорофилла над другими пигментами.
рхеї. До царства Археї (від грец. архейос — стародавній), відносять окреме царство одноклітинних прокаріотів. Клітини архей за своєю будовою не мають будь-яких суттєвих особливостей (іл. 48.1). Відмінності від бактерій були виявлені лише за детального вивчення біохімічного складу клітинної стінки та будови ДНК. Разючавідмінність архей від бактерій — це їх стійкість до факторів зовнішнього середовища, а також надзвичайно великарізноманітність в живлення. Невипадково першіархеї були знайдені в гарячих джерелах. Більшість архейотримують енергію завдяки хемосинтезу.
Серед архей — найбільше організмів-екстремофі-лів, здатних жити в неможливих, з точки зору здорового глузду, умовах і живитися неймовірно непридатними як для людини речовинами,наприклад, метаном. Невипадково археї займають екологічні ніші, які недоступнііншим організмам. Археї добре почуваються у вулканічних джерелах за температури +70 °С, кислому середовищі на рівні pH 2,0, під дією високого тиску або запостійно низької температури.
Організми царства Еубактерії. Це прокаріотні організми, у клітині яких відсутні органели, що побудовані з клітинної мембрани, а також і ядро. В їхніх клітинах, окрім власне генетичного апарату, міститься значна кількість специфічних спадкових структур плазмід (від грец. плазма — щось сформоване) — невеличкихмолекул ДНК, переважно замкнених у кільце. Еубактерії, зазвичай їх називаютьпросто бактерії (від грец. бактеріон — паличка), — це одноклітинні та колоніальніістоти, причому число клітин у колонії може коливатися від двох до кількох десятків. Клітини дуже різні за формою.
Коки мають сферичну форму, бацили — паличкоподібну, спірохети — спіралеподібну. Паличкоподібні й спіралеподібні бактерії зазвичай мають джгутики, що складаються лише з однієї мікрофібрили (іл. 48.2).
Бактерії — надзвичайно дрібні істоти, вони у тисячі разів менші, наприклад, за інфузорію-туфельку. Підраховано, що 1 см3 річкової води містить від 5 до 100 тис. бактеріальних клітин, грамґрунту — 2-3 млрд, а один грам бактерій — це 600 млрд клітин.
Объяснение:
