Объяснение:
Органи чуття — спеціалізована периферична анатомо-фізіологічна система, що забезпечує, завдяки своїм рецепторам, отримання та первинний аналіз інформації з навколишнього світу та від інших органів самого організму, тобто із зовнішнього середовища і внутрішнього середовища організму.
Дистанційні органи чуття сприймають подразнення на відстані (наприклад, органи зору, слуху, нюху); інші органи (смакові і дотику) — лише при безпосередньому контакті.
Одні органи чуття можуть певною мірою доповнювати інші. Наприклад, розвинений нюх чи дотик може певною мірою компенсувати слабо розвинений зір (очі), нюх (ніс).
5
ответ: Простое деление: Амеба, эвглена зеленая. Сущность: Материнская особь делится на две или большее количество дочерних клеток.
Почкование: Гидра. Сущность: на материнском организме образуется клетка-почка, она растет и в последствие отделяется от материнского организма.
Спорообразование: Папоротники, мхи, грибы. Сущность: организм размножается с спор
Вегетативное размножение: Травы, деревья, кусты. Сущность: размножение с частей тела (например, усами, черенками)
Фрагментация: черви (кольчатые) Сущность: Особь делится на две или более части и из каждой из них образуется полноценный организм.
Клонирование: у растений при вегетативном размножении, пчелы и муравьи (партеногенез) Сущность: образовавшаяся новая особь будет идентична материнской.
Объяснение:
Утворення плодів. Плід складається з насіння (одного чи кількох), оточеного оплоднем. Біологічне значення плодів у житті покритонасінних рослин полягає у захисті насіння від несприятливих впливів довкілля та сприяє його розповсюдженню. За формою, розмірами, забарвленням і кількістю насіння плоди дуже різноманітні. Залежно від вмісту води вони поділяються на сухі (у ліщини, соняшника) та соковиті (у вишні, помідорів). Квітка з однією маточкою утворює один простий плід (у абрикоса, пшениці), за наявності в квітці декількох маточок виникає збірний, або складний, плід (у малини, ожини), при дуже щільних суцвіттях утворюється супліддя (шовковиця, ананас).
Соковиті плоди: Ягода — багатонасінний плід із соковитим внутрішнім і середнім шаром та зовнішньою шкіркою (помідор, смородина, аґрус).
Яблуко — багатонасінний плід, соковита частина якого утворена не тільки стінками зав’язі, а й квітколожем (яблуня, груша, горобина).
Гарбузина — соковиті, середній і внутрішній шари вкриті твердим зовнішнім (гарбуз, диня, огірок).
Кістянка — має внутрішній здерев’янілий шар оплодня, соковитий середній та шкірочку (вишня, абрикос, мигдаль).
Сухі плоди: Біб — розкривається по верхньому і нижньому швах двома стулками, без перегородки всередині, насінини прикріплені до двох половинок (горох, соя).
Стручок — розкривається на дві стулки, насіння прикріплене до плівчастої перетинки всередині плоду (редька, капуста).
Коробочка — багатонасінний плід, розкривається різними кришечкою — у блекоти, зубчиками — у маку, щілинками — у дурману та ін.
Горіх — плід з твердим, здерев’янілим оплоднем з насіниною всередині (ліщина).
Жолудь — зі здерев’янілим більш м’яким оплоднем (дуб).
Зернівка — шкірястий оплодень міцно зростається з насіниною (пшениця, ячмінь).
Сім’янка — шкірястий оплодень не зростається з насіниною (соняшник, кульбаба, лопух).
Плоди бувають розкривні (блекота, мак, квасоля) та нерозкривні (ліщина, соняшник). У багатьох плодів є різні вирости (голочки, шипи), які не тільки захищають, а й сприяють розповсюдженню. Розповсюджуватись плоди і насіння можуть:
• вітром (плоди клена, ясеня — з крильцями; кульбаби — з «парашутиком»; будяка — з крильцями);
• водою (водяний горіх, кокосова пальма та ін.);
• за до тварин: при поїданні соковитих плодів насіння не перетравлюється і викидається разом з екскрементами; горіхи, жолуді розносяться білками, бурундуками; чіпкі плоди розносяться на шерсті тварин, на одягу людини (череда, лопух, гравілат);
• саморозкидання — характерне для розрив-трави, жовтої акації, скаженого огірка.
Плоди та насіння слугують основою живлення багатьох рослиноїдних тварин, вони застосовуються у господарстві людини, а деякі з них споживає людина.