Это классификация лишайников по строению тела (слоевища или таллома).
Основным признаком такой классификации будет - степень развитости таллома.
Т.е. наиболее простой в своем внешнем развитии – таллом накипных лишайников, который имеет вид корочки или «накипи» (отсюда название «накипной»).
Более сложен морфологически – листоватый лишайник. Он имеет пластины различные по форме и размерам.
Наиболее развито слоевище у кустистых лишайников. Такой лишайник представлен множеством округлых или плоских веточек, напоминающих куст.
Объяснение:
Объяснение:
Покритонасінні, або квіткові рослини (Angiospermae, або Magnoliophyta), зав'язко́ві, вкритонасі́нні[1] — таксон вищих рослин, які формують квітки. Ця група налічує 64 порядки, понад 400 родин, понад 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів сучасних рослин. За числом видів квіткові рослини значно перевершують решту груп вищих рослин, узятих разом. Вони складають одну з груп насінних рослин. Найважливіша особливість квіткових рослин — наявність спеціалізованого органу, квітки, що бере на себе функції розмноження і залучення агентів запилення. Квіткові рослини формують свої насінні зачатки в порожнині зав'язі, яка утворена зрощенням колись відкритого плодолистка. Стінки зав'язі після запліднення розростаються і видозмінюються, даючи структуру під назвою плід. У решті груп насінних рослин насіннєвий зачаток не прихований від запилення, а насіння не поміщене в дійсний плід, але іноді насіння можуть покривати м'ясисті структури, наприклад, у представників роду тис.
Усі частини квітки прикріпляються до цветоложу.
Функція оцвітини захищає внутрішні частини квітки.
Головна частина квітки-це - гинецей (маточка) і андроцей (тичинки).
Верхня розширена частина тичинки де утворюються пилок,-це пильовик.
Зав’язь бере участь в утворенні плоду. У ній містяться сім'ябруньки,
з яких утворюється насіння.