Какие из перечисленных являются ? 1)гликоген 2)глюкоза 3)целлюлоза 4)фруктоза 5)крахмал 6)воск выберете три верных ответа и запишите цифры,под которыми они указаны.
Все строение птиц направлено на наилучшее при к полету. Чтобы летать, необходимо иметь легкое тело. Поэтому большинство птиц маленьких размеров. Тело птиц обтекаемо. Оперение снижает сопротивление воздуха. Хвост во время полета играет роль руля, а при приземлении тормозить. Скелет птиц очень легкий, что обусловлено пневматичностью костей, редукцией костного мозга, отсутствием зубов. У птиц меньше костей, чем у других позвоночных. Все эти особенности привели к тому, что масса скелета составляет 4-18% от массы тела птиц. Самая тяжелая кость в скелете – грудина; у летающих птиц она имеет большой гребень (киль) , к которому крепится мощная мускулатура, управляющая движением крыльев. У птиц большое сильное сердце и очень своеобразное дыхание. Между внутренними органами птицы находятся воздушные мешки, являющиеся выростами легких. При вдохе воздух по трахее и первичным бронхам попадает преимущественно в задние воздушные мешки, при выдохе продвигается в легкие. При втором вдохе воздух из легких попадает в передние мешки, при втором выдохе выходит наружу. Такой дыхания птиц, при котором насыщенный кислородом воздух попадает в легкие и при вдохе, и при выдохе, называется двойным дыханием. Примечательно, что в дыхательных путях птиц не обнаружено никаких клапанов, так что все причудливые движения воздуха происходят по законам гидродинамики. Кровь в кровеносных сосудах легких птиц и воздух движутся в противоположных направлениях, навстречу друг другу. Это обеспечивает эффективный газообмен. Птицы из 1 литра воздуха могут извлекать 40 мл кислорода, тогда как млекопитающие – только 30. Также важным при к полету является быстрое пищеварение. Так как на полеты тратится много энергии, птицы должны много и часто есть. Но с полным желудком тяжело летать. Поэтому пища переваривается быстро. Птицы опорожняются прямо перед тем, как подняться в воздух. Быстрота передвижения птиц в воздушной среде привела и к большему развитию органов зрения и слуха. Острота зрения у птиц весьма велика, и минимум восприятия значительно превосходит таковой у человека: сокол-сапсан, например, видит горлиц на расстоянии более 1000м. Есть основания полагать, что в отношении восприятия пространства и расстояния птицы занимают первое место среди всех животных.
Традиційна поведінка тварин вивчалася психологами, які використовували для цього лабораторних тварин, наприклад пацюків, в умовах, що дозволяли повністю контролювати одержувану піддослідними тваринами інформацію й можливості їх научування. Психологічний підхід недооцінював уроджені, що не залежать від досвіду реакції. Крім того, звичайно не враховувалися й ті типи поведінки, які служать адаптацією виду до типового для нього природному середовища й не завжди проявляються в лабораторній обстановці. Ці два недоліки були переборені з після дарвінівську епоху, коли почали вивчати поведінку тварин з еволюційної точки зору. Головна зміна полягала в тім, що поведінка тварин стала розглядатися як одна з ознак, що формується в процесі природного добору поряд з анатомічними й іншими спадкоємними особливостями конкретного виду. Однак хаотичний витяг термінів для пояснення поведінкових феноменів погано впливав й впливає на розуміння даного питання, тому що різні наукові школи, що вивчають поведінку, під однією і тією ж назвою можуть розуміти різні речі, а ті самі явища йменувати по-різному. Нарешті, сучасна наука частину термінів, що зустрічаються в літературі, може не використовувати, оскільки із часом стало зрозумілим, що вони неінформативні. І саме головне - існуючі дослідницькі школи обробляють, образно говорячи, наукове поле в різних його частинах й у різних напрямках, тому одні вчені більше уваги приділяють одним групам явищ, інші - іншим, вивчати їх під різними кутами зору. Тому актуальність моєї роботи полягає в спробі описати класифікацію форм поведінки тварин та основних форм поведінки тварин.
