ответ:Попадання інфекції в організм
Зазвичай, мікроби проникають в організм людини через сечовивідний канал. Це трубка, що відповідає за виведення сечі з сечового міхура назовні. Якщо мікроби потрапляють всередину уретри, вони можуть поширюватися на сечовий міхур і нирки, викликаючи такі захворювання як цистит чи пієлонефрит.
Жінки більш сприятливі до такого роду інфекційних захворювань. Це пов’язано з фізіологічною особливістю будови жіночого організму. Схильність жінок до інфікування пояснюється коротшим та ширшим каналом сечовипускання. Це збільшує ризик потрапляння мікробів та виникненню запального процесу, особливо, якщо зважити на той факт, що часто збудником циститу чи пієлонефриту виступає кишкова паличка, що майже завжди присутня на зовнішніх статевих органах.
Збільшується ризик захворювання нирок та сечового міхура під час діабету, вагітності. Камені в нирках, збільшення передміхурової залози також можуть сприяти потраплянню мікробів у сечовидільну систему, оскільки вони змінюють режим виведення сечі з організму.
Хвороба може залишатися непоміченою у літніх людей, оскільки з віком трапляються подібна симптоматика, пов’язана із старінням організму.
Типи інфекції сечовивідних шляхів
Існує чотири види найтиповіших захворювань сечовидільної системи. Кожен з них буде мати свої особливості та симптоматику.
Уретрит —інфікування сечовивідного каналу.
Цистит –захворювання сечового міхура.
Пієлонефрит –інфікування нирок
Симптоми, що проявляються при циститі:
Відчуття тиску в органах малого таза
Дискомфорт в нижній частині живота
Часте сечовипускання
Кров у сечі
Пієлонефрит (захворювання нирок) може проявлятись такими ознаками:
Біль у верхній частині спини
Висока температура
Лихоманка
Озноб
Нудота
Блювота
Объяснение:
Пищевареение — механическая и химическая обработка еды в желудочно-кишечном (пищеварительном) тракте — сложный процесс, при котором происходит переваривание пищи и её усвоение клетками. В ходе пищеварения происходит превращение макромолекул пищи в более мелкие молекулы, в частности, расщепление биополимеров пищи на мономеры. Этот процесс осуществляется с пищеварительных (гидролитических) ферментов. После вышеописанного процесса обработки пища всасывается через кишечную стенку и проникает в жидкостные среды организма (кровь и лимфу). Таким образом, процесс пищеварения заключается в переработке пищи и её усвоении организмом.Внеклеточное пищеварение характерно для всех гетеротрофных организмов, клетки которых имеют клеточную стенку — бактерий, архей, грибов, хищных растений и так далее. При этом пищеварения пищеварительные ферменты секретируются во внешнюю среду или закрепляются на наружной мембране (у грамотрицательных бактерий) либо на клеточной стенке. Переваривание пищи происходит вне клетки, образовавшиеся мономеры всасываются с белков-транспортеров клеточной мембраны.
Внутриклеточное пищеварение — процесс, тесно связанный с эндоцитозом и характерный только для тех групп эукариот, у которых отсутствует клеточная стенка (часть протистов и большинство животных). При этом пищеварительные ферменты поступают в лизосомы, а процесс пищеварения происходит во вторичных эндосомах, через мембрану которых и происходит всасывание пищи внутрь цитоплазмы клетки.
Полостное (внутрикишечное) пищеварение характерно для многоклеточных животных, имеющих желудочно-кишечный тракт, и происходит в полости последнего.
Внекишечное пищеварение характерно для некоторых животных, которые обладают кишечником, но вводят пищеварительные ферменты в тело добычи, всасывая затем полупереваренную пищу (наиболее известные из таких животных — пауки и личинки жуков-плавунцов).
Пристеночное пищеварение происходит в слое слизи между микроворсинками тонкого кишечника и непосредственно на их поверхности (в гликокаликсе) у позвоночных и некоторых других животных.
Объяснение:
Выберишь самое главное, ну, то что тебе нужно.
