Всех животных Ламарк распределил по шести ступеням, уровням (или, как он говорил, «градациям») по сложности их организации. Дальше всего от человека стоят инфузории, ближе всего к нему — млекопитающие. При этом всему живому присуще стремление развиваться от простого к сложному, продвигаться по «ступеням» вверх. В живом мире постоянно происходит плавная эволюция. Исходя из этого, Ламарк пришёл к выводу, что видов в природе на самом деле не существует, есть только отдельные особи. Ламарк последовательно применил в своей теории знаменитый принцип Лейбница: «Природа не делает скачков». Отрицая существование видов, Ламарк ссылался на свой огромный опыт систематика:
Кора відіграє велику роль в регуляції рухової активності. За участю кори рухова активність може бути довільною і мимовільною, яка стає більш точної і координованої.
У корі виділяють первинну і вторинну моторні зони, а також асоціативну зону.
Первинна моторна зона представлена 4-му полем Бродмана і входить до складу прецентральной звивини. Ця зона посилає імпульси до структур середнього мозку і стовбура.
Вторинна моторна зона – утворення навколо 6-го та 8-го полів Бродмана, наперед від 4-го поля. Отримує імпульси від первинної моторної зони кори великих півкуль, переробляє інформацію і запускає нервовий імпульс по спадним пірамідним шляхах (шлях Беца).
Асоціативні нейрони – це полісенсорній клітини, які сприймають імпульси від різних рецепторів. Доведено, що біоелектрична активність цієї зони виникала за 1 с до надходження імпульсу від рецепторів. Посилення кровотоку в цій зоні настає при думці людини про виконання будь-яких рухів. Таким чином, вважають, що асоціативна зона призначена для планування майбутніх рухів.
