Дощовий черв’як, багатоніжки, личинка травневого хруща завдяки гнучкому тілу просуваються між частинками ґрунту. Інші, наприклад кріт і комаха вовчок риють ходи. їхні кінцівки, пристосовані до риття, називають риючими. Ходи прокладає сліпак. Великими передніми зубами він не риє, а вигризає ґрунт.
У дощового черв’яка і личинки хруща покриви тіла зволожені. Саме через них до організмів цих тварин надходить кисень з повітря, що є між частинками ґрунту. Такі тварини чутливі до висихання. Щоб від нього врятуватися, у спеку вони переміщуються в глиб ґрунту.
Объяснение:
Объяснение:
1. Паразити́зм (от др.-греч. παράσιτος «нахлебник») — один из типов сосуществования организмов. Явление, при котором два и более организма, не связанных между собой филогенетически, генетически разнородных — сосуществуют в течение продолжительного времени и при этом находятся в антагонистических отношениях (или же в односторонних симбиотических[1]). Это вид взаимосвязей между различными видами, при котором один из них — паразит — определённое время использует другого (который называется хозяином) в качестве источника питания и среды обитания, частично или полностью возлагая на него регуляцию своих взаимоотношений с окружающей средой.
2. Еукаріоти, на відміну від прокаріотів, зазвичай не містять генів, організованих у великі оперони, процес цитокінезу (поділу ДНК) проходить за участю веретена поділу.
3. У природі
• Впливають на продуктивність і самоочищення водойм (планктонними бактеріями живляться багато представників зоопланктону – амеби, інфузорії, дафнії, циклопи; сапротрофні мікроорганізми, які поступово окиснюють органічні сполуки, відіграють важливу роль в природному самоочищенні водойм).
• Здійснюють процеси ґрунтоутворення (сапротрофні бактерії, бактерії гниття розкладають органічні рештки й утворюють сполуки, які є основою гумусу; виділяють фермент целюлазу, що розщеплює клітковину рослинних решток).
• Беруть активну участь у колообігу азоту (деяка частина атмосферного азоту зв'язується азотфіксуючими мікроорганізмами, органічні рештки розкладаються амоніфікуючими мікробами, амонійна форма азоту в ґрунті окислюється і перетворюється на нітрити і нітрати нітрифікуючими бактеріями тощо)
• Забезпечують перетворення сполук фосфору, сірки і заліза (актиноміцети, бацили перетворюють фосфор органічних решток на доступні для засвоєння рослинами солі ортофосфорної кислоти, сіркобактерії здійснюють окиснення та відновлення сполук сірки, залізобактерії переводять нерозчинні сполуки заліза у розчинні та ін.).
• Спричиняють "цвітіння" води (масове розмноження ціанобактерій та мікроскопічних водоростей призводить до того, що у воді розвиваються процеси гниття і вона набуває болотного затхлого запаху, з'являються отруйні речовини, зменшується кількість кисню, унаслідок чого гине риба та інші водні мешканці).
• Руйнують та мінералізують органічні рештки (наприклад, сапротрофні бактерії).
Для людини
• Як біологічний метод боротьби (бактерії можуть також використовуватися замість пестицидів у біологічній боротьбі зі шкідниками; наприклад, Bacillus thuringiensis використовуються як інсектицид, специфічний до лускокрилих, і який майже не має негативного впливу на людину, дику природу, запилювачів і на інших корисних комах).
• Використання у промислових процесах бродіння (бактерії Lactobacillus у комбінації з дріжджами і цвілевими грибами, протягом тисяч років використовуються для виробництва продуктів бродіння, наприклад сиру, солених овочів, соєвого соусу, оцту, вина і кефіру).
• Для очищення стічних вод (здатність бактерій руйнувати різноманітні органічні сполуки використовується в переробці відходів, бактерії, здатні до розщеплення вуглеводнів, використовуються для збирання розлитої нафти).
• Як об'єкти наукових досліджень (завдяки здатності швидко рости, простій будові геному бактерії широко використовуються у молекулярній біології, генетиці та біохімії; створюючи мутації в бактеріальній ДНК, учені можуть визначити функцію генів, ферментів і метаболічних шляхів у бактеріях; так, завдяки генній інженерії дослідження кишкової палички Escherichia coii дозволили отримати інсулін, фактори росту, антитіла тощо).
• Використання мікроорганізмів для пошуків нафтових і газових родовищ (вивчення індикаторних мікробів, які можуть окислювати метан і пропан, покладено в основу геомікробіологічних методів пошуку родовищ горючих копалин).
• Для підвищення врожайності культурних рослин (застосовуються бактеріальні добрива – нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин та інші – які містять спори бактерій, здатні засвоювати азот з повітря і перетворювати його в азотвмісні сполуки, звільняти фосфор з органічних сполук, розкладати органічні речовини й вивільняти з них аміак).
• Для мікробного вилуговування кольорових і рідкісних металів із руд (суть вилуговування з використанням бактерій полягає в тому, що нерозчинні сполуки руд окислюються, отримуються розчинні сполуки з певними металами які згодом вилучаються з розчинів).
• Для отримання антибіотиків (наприклад, актинобактерії роду стрептоміцес дають людині близько половини відомих науці антибіотиків).
Отже, у природі й житті людини прокаріоти відіграють і позитивну, і негативну роль.
