Вниже списке названы органы растения.все они ,за исключением одного выполняют функцию полового размножения .выпишите часть растения ,которая (выпадает) из общего ряда и выполняет другую инструкцию.объясни свой цветок, лист, плод,семена
Русская выхухоль Русская выхухоль — относительно крупный зверь: тело длиной 18—22 см, хвост — такой же, масса до 520 г. Хвост покрыт роговыми чешуйками. Конечности довольно короткие, 5-палые, задние стопы крупнее и шире передних. Пальцы до когтей объединены плавательной перепонкой. Летом выхухоли живут поодиночке, парами или семьями, а зимой в одной норе могут жить до 12 — 13 зверьков разного пола и возраста. Наиболее излюбленными местами обитания выхухолей служат пойменные озера с богатой водно-болотной растительностью, с зарослями кустарников или коренным лесом по берегам. Предпочитают озера глубиной 1-2 м с богатой фауной беспозвоночных. Выхухоль - всеядное животное. Список ее кормов составляет 102 наименования, из которых 72 животные объекты (водные беспозвоночные) и 30 растительного происхождения.
В начале XX в. выхухоль была обычна в бассейнах рек Днепра, Дона, Волги и Урала. Современный ареал находится в водных системах перечисленных рек и имеет разорванный характер. Благодаря искусственному расселению численность животных постепенно растет.
Полі́сся — історико-етнографічна область, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона. Полісся розташоване на території чотирьох держав: Білорусі, України, Польщі та Росії.Як і Карпати, воно зберегло найдавніші релікти праслов'янської та праукраїнської культури, що є постійними об'єктами вивчення дослідників-археологів, істориків, фольклористів, етнографів. А ще — багатостраждальна земля, яку спіткала ядерна катастрофа Чорнобиля. Можливо, саме останній фактор спричинився до активізації наукових досліджень поліської народної культури, яка зазнала у ХХ столітті нищівного удару.Історико-етнографічний регіон Полісся приваблює увагу науковців та дослідників-аматорів особливостями традиційно-побутової матеріальної і духовної культури, мови його населення. Полісся відомо своєю давньою іконописною традицією (тло темно-синього або темно-зеленого кольору, нерідко у вигляді пейзажів або лісу; зображення святих статичні, з глибокими очима; писалися на фоні пейзажів - неба, лісу тощо). Зібрання поліських ікон є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».Виразно специфічними є і сучасні етнокультурні процеси цієї території.
Лист не выполняет функцию полового размножения