Під позитивним впливом мається на увазі робота по збереженню
природних об’єктів та по збільшенню біологічного та географічного
різноманіття. Ці роботи мають такі напрямки:
– заповідний, метою якого є охорона рідкісних тварин і рослин,
збереження унікальних ландшафтів, створення умов для відновлення
зникаючих представників біосфери. Такі роботи проводяться на приро-
дних територіях чи в штучно створених об’єктах. До останніх відно-
сяться зоологічні та ботанічні сади і парки;
– споживчий (господарський) – мається на увазі одержання і виро-
щування нових, не відомих природі сортів рослин, порід тварин, пта-
хів, риб. Висаджування лісів, лісосмуг. Зариблення озер, річок, морів.
Мета такої роботи – отримати їжу, робочих тварин, корисні людині продукти. Разом з тим біосфера збагачується внаслідок збільшення
біорізноманіття;
– декоративний, коли для вдоволення естетичних потреб люди
виводять і розводять нові види кімнатних тварин, рослин, квітів, птахів
або створюють нові чи покращують існуючі ландшафти, об’єкти садо-
во-паркової культури і таке інше;
– рекреаційний – для покращення умов відпочинку та оздоровлен-
ня на одноманітних територіях люди будують ставки, висаджують пар-
ки та таке інше. ту, полігонів, складів, спеціальних приміщень і таке інше.
Негативний вплив класифікується за багатьма ознаками, головни-
ми з яких є наступні:
− об’єкт впливу: негативна дія може шкодити людині або
природній екосистемі, зокрема водній, повітряній чи груповій;
− характер впливу, який може бути двох типів: споживання при-
родного ресурсу (характеризується ресурсоємністю) або за-
бруднення у вигляді газоподібного викиду, рідкого скиду чи
твердого відходу. Крім цього, вплив може бути короткочасним
чи довготривалим;
− рівень впливу, тобто масштаби екосистеми, яка страждає від
впливу. Можливі такі рівні: глобальний, континентальний, дер-
жавний, регіональний, локальний;
іб впливу – прямий або непрямий. У першому випадку за-
бруднювач впливає на об'єкт безпосередньо. Непрямим буде вплив через проміжного носія забруднення. Наприклад, забруд-
нювач потрапляє до людини з молоком, яке забруднене
внаслідок вживання коровою корму, вирощеного на забрудне-
ному полі;
− період впливу може бути трьох типів. Перший – вплив під час
будівництва споруди, підприємства. Другий – вплив у процесі
виготовлення виробу на збудованому підприємстві. Нарешті
третій – під час експлуатації виготовленого виробу. В свою чер-
гу вплив на довкілля під час експлуатації виробу залежить від
стадії експлуатації, яка може бути чотирьох видів: робота
(діяльність), стоянка (бездіяльність), ремонт, виведення з екс-
плуатації. Під час експлуатації розмір і шкода впливу залежать
від режиму роботи виробу;
− вид впливу, який характеризує сутність шкідливості забрудню-
вача. Вплив може бути таких видів: а) механічний, до якого
відноситься шум, вібрація; б) тепловий, тобто забруднення
довкілля викидами теплової енергії; в) електромагнітний, який
генерується при отриманні, транспортуванні і споживанні
електроенергії; г) радіологічний; д) біологічний; е) токсичний,
який в залежності від шкідливості (небезпечності) токсичної речо-
вини (токсиканта) розподілено на чотири класи. До токсикантів
першого класу віднесено ртуть, свинець, озон, бензапірен, сполуки
ванадію, нікелю, хрому, кадмію, миш’яку, хлору та інші речовини.
До другого – нафтопродукти, оксиди цинку та марганцю, бензол,
сірководень, фенол, оксиди азоту та інші, до третього – металур-
гійні шлаки, сірчаний ангідрид, толуол, ксилоли та інші, до четве-
ртого – оксид вуглецю, аміак, ацетон, етиловий спирт та інші;
− особливість джерела впливу, яке може бути стаціонарним або
пересувним. Характерним представником пересувного джерела
впливу є транспортні засоби;
− технологічні особливості джерела впливу, які залежать від
галузі людської техногенної діяльності. При найбільш
укрупненій класифікації цих галузей джерела можна поділити
на чотири групи: промислові, аграрні, комунальні, транспортні.
В межах кожної групи існує своя внутрішня класифікація дже-
рел впливу на довкілля згідно з особливостями технологічних процесів.
