Сукупність клітин міжклітинної речовини, подібних за будовою, функцією та походженням, називається тканиною. В організмі людини розрізняють чотири основні типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову.
Епітеліальна тканина утворює шар клітин, з яких складаються слизові оболонки всіх внутрішніх органів і порожнин організму. Через епітелій проходить обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. В епітеліальній тканині клітини щільно прилягають одна до одної, міжклітинної речовини мало.
Завдяки цьому створюється перешкода для проникнення в організм мікроорганізмів, шкідливих речовину забезпечується надійний захист тканин, що розташовані під епітелієм. Розрізняють декілька видів епітелію. Існують різні типи епітелію залежно від будови клітин: плоскоклітинний епітелій, кубічний, циліндричний, залозистий і війчастий. Кожний тип епітелію вистилає певні органи та виконує характерну функцію. Наприклад, залозистий епітелій заповнює секреторні органи, війчастий епітелій вистилає носову порожнину, тим самим запобігаючи рухом вій проникненню пилу та інших об’єктів у внутрішні дихальні органи. Ось чому догляд за тілом я таким важливим для всіх нас. Особисто я дізнався як правильно доглядати за своїм тілом ввівши в пошук уход за телом. Тут знайшов багато корисних порад та матеріалів.
Особливістю сполучної тканини є сильний розвиток міжклітинної речовини. До сполучної тканини відносять кров, лімфу, хрящову, кісткову і жирову тканини, Основними функціями сполучної тканини є трофічна (харчова) і Опорна. Кров і лімфа — це рідкі сполучні тканини, які завдяки перенесенню різних речовин і газів забезпечують живлення, дихання, імунітет тканин, органів і взаємозв’язок між органами. Волокниста сполучна тканина складається з клітин, з’єднаних між собою міжклітинною речовиною у вигляді волокон. Волокна можуть лежати щільно і пухко. Волокниста сполучна тканина є в усіх органах. До пухкої сполучної тканини подібна і жирова тканина, у якій міститься багато наповнених жиром клітин. У хрящовій тканині клітини більші, міжклітинна речовина пружна, щільна, містить еластичні та інші волокна. її багато в суглобах, між тілами хребців. Кісткова тканина складається з кісткових пластинок, усередині яких лежать клітини, що сполучені між собою багатьма тонкими відростками. Кісткова тканина відзначається твердістю.
будові скорочення одного волокна швидко передається іншим, що забезпечує одночасне скорочення «великої ділянки м’яза. З гладенької м’язової тканини побудовані стінки внутрішніх органів — шлунка, кишечнику, сечового міхура, кровоносних судин. Гладенькі м’язи регулюють їх скорочення і зміну діаметру кровоносних судин.
Нервова тканина виконує функції сприйняття, переробки, зберігання і передачі інформації, що поступає як із Навколишнього рередовища, так і зсередини організму. Діяльність нервової системи забезпечує реакцію організму на різні подразники і координацію роботи різних органів тварин і людини. Нервові, клітини — нейрони звичайно мають зірчасту або веретеноподібну форму і складаються з тіла та відростків (аксон і дендрити). Покриті оболонкою відростки нервових клітин називаються нервовими волокнами. Основними властивостями нейрона є здатність збуджуватись і проводити імпульси по нервових волокнах. Дендрити проводять збудження до тіла нейрона, а один довгий відросток (аксон) — від тіла нейрона. У більшості випадків нейрони розташовані у нервових центрах — мозкові, гангліях та нервових вузлах.
Нервова тканина входить до складу організму як його частина і забезпечує об’єднання функцій всіх інших частин організму. Кожна тканина складається з клітин з певною формою, розмірами, функціями. Морфофункціональна цілісність усього організму досягається тільки при взаємодії всіх тканин.
Висновок: будь-який орган утворений, як правило, декількома тканинами. Функціонуючи спільно, різні типи тканин забезпечують органу його успішну роботу.
Растения делят на низшие и высшие. У низших растений тело (слоевище или таллом) не расчленено на ткани и органы. К ним относятся Красные водоросли (Багрянки) , Настоящие водоросли и Лишайники. У высших растений тело разделено на органы (корень, стебель, лист) , образованные дифференцированными тканями. К высшим растениям относятся Моховидные, Плауновидные, Хвощевидные, Папоротниковидные, Голосеменные и Покрытосеменные (Цветковые) . Четыре первых отдела расселяются при спор (споровые) , два последних - при семян (семенные).
Причина сходства растительных и животных клеток - общность происхождения жизни.
Общее в строении растительных и животных клеток: клетка живая, растет, делится. протекает обмен веществ. И в растительных, и в животных клетках имеется ядро, цитоплазма, эндоплазматическая сеть, митохондрии, рибосомы, аппарат Гольджи.
Различия между растительными и животными клетками возникли из-за разных путей развития, питания, возможности самостоятельного движения у животных и относительной неподвижности растений.
Клеточная стенка у растений есть ( из целлюлозы ) у животных - нет. Клеточная стенка придает растениям дополнительную жесткость и защищает от потерь воды.
Вакуоль есть у растений, у животных - нет.
Хлоропласты есть только у растений, в которых образуются органические вещества из неорганических с поглощением энергии. Животные потребляют готовые органические вещества, которые получают с пищей.
Сукупність клітин міжклітинної речовини, подібних за будовою, функцією та походженням, називається тканиною. В організмі людини розрізняють чотири основні типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову та нервову.
Епітеліальна тканина утворює шар клітин, з яких складаються слизові оболонки всіх внутрішніх органів і порожнин організму. Через епітелій проходить обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. В епітеліальній тканині клітини щільно прилягають одна до одної, міжклітинної речовини мало.
Завдяки цьому створюється перешкода для проникнення в організм мікроорганізмів, шкідливих речовину забезпечується надійний захист тканин, що розташовані під епітелієм. Розрізняють декілька видів епітелію. Існують різні типи епітелію залежно від будови клітин: плоскоклітинний епітелій, кубічний, циліндричний, залозистий і війчастий. Кожний тип епітелію вистилає певні органи та виконує характерну функцію. Наприклад, залозистий епітелій заповнює секреторні органи, війчастий епітелій вистилає носову порожнину, тим самим запобігаючи рухом вій проникненню пилу та інших об’єктів у внутрішні дихальні органи. Ось чому догляд за тілом я таким важливим для всіх нас. Особисто я дізнався як правильно доглядати за своїм тілом ввівши в пошук уход за телом. Тут знайшов багато корисних порад та матеріалів.
Особливістю сполучної тканини є сильний розвиток міжклітинної речовини. До сполучної тканини відносять кров, лімфу, хрящову, кісткову і жирову тканини, Основними функціями сполучної тканини є трофічна (харчова) і Опорна. Кров і лімфа — це рідкі сполучні тканини, які завдяки перенесенню різних речовин і газів забезпечують живлення, дихання, імунітет тканин, органів і взаємозв’язок між органами. Волокниста сполучна тканина складається з клітин, з’єднаних між собою міжклітинною речовиною у вигляді волокон. Волокна можуть лежати щільно і пухко. Волокниста сполучна тканина є в усіх органах. До пухкої сполучної тканини подібна і жирова тканина, у якій міститься багато наповнених жиром клітин. У хрящовій тканині клітини більші, міжклітинна речовина пружна, щільна, містить еластичні та інші волокна. її багато в суглобах, між тілами хребців. Кісткова тканина складається з кісткових пластинок, усередині яких лежать клітини, що сполучені між собою багатьма тонкими відростками. Кісткова тканина відзначається твердістю.
будові скорочення одного волокна швидко передається іншим, що забезпечує одночасне скорочення «великої ділянки м’яза. З гладенької м’язової тканини побудовані стінки внутрішніх органів — шлунка, кишечнику, сечового міхура, кровоносних судин. Гладенькі м’язи регулюють їх скорочення і зміну діаметру кровоносних судин.
Нервова тканина виконує функції сприйняття, переробки, зберігання і передачі інформації, що поступає як із Навколишнього рередовища, так і зсередини організму. Діяльність нервової системи забезпечує реакцію організму на різні подразники і координацію роботи різних органів тварин і людини. Нервові, клітини — нейрони звичайно мають зірчасту або веретеноподібну форму і складаються з тіла та відростків (аксон і дендрити). Покриті оболонкою відростки нервових клітин називаються нервовими волокнами. Основними властивостями нейрона є здатність збуджуватись і проводити імпульси по нервових волокнах. Дендрити проводять збудження до тіла нейрона, а один довгий відросток (аксон) — від тіла нейрона. У більшості випадків нейрони розташовані у нервових центрах — мозкові, гангліях та нервових вузлах.
Нервова тканина входить до складу організму як його частина і забезпечує об’єднання функцій всіх інших частин організму. Кожна тканина складається з клітин з певною формою, розмірами, функціями. Морфофункціональна цілісність усього організму досягається тільки при взаємодії всіх тканин.
Висновок: будь-який орган утворений, як правило, декількома тканинами. Функціонуючи спільно, різні типи тканин забезпечують органу його успішну роботу.