Природним місцем існування пеніцилів є грунт. Пеніцил часто можна побачити у вигляді зеленого або блакитного цвілевого нальоту на різноманітних субстратах, в основному, рослинних. Гриб пеніцил має подібну будову, як аспергіл, що також належить до цвілевих грибів. Вегетативний міцелій пеніцила розгалужений, прозорий і складається з безлічі клітин. Відмінність пеніцила від мукора в тому, що його грибниця багатоклітинна, тоді як у мукора - одноклітинна. Гіфи гриба пеніцила або занурені в субстрат, або розташовані на його поверхні. Від гіф відходять прямостоячі конідієносци. Ці утвори гілкуються у верхньому відділі і формують китички, що несуть ланцюжки одноклітинних забарвлених спор - конідій. Китички пеніцилів можуть бути декількох видів: одноярусні, двоярусні, трьохярусноі і несиметричні. У деяких видів пеніцилів конідії утворюють пучки - коремії. Розмноження пеніцила відбувається з до спор.
Гриб пеніцил, як і мукор провокує псування продуктів харчування і приймає участь в розкладанні тканин рослинних і тваринних організмів, завдяки великому набору ферментів. Цвілеві нальоти на субстратах утворюються зазвичай грибами кількох видів одночасно. Харчування пеніцила здійснюється за рахунок всмоктування готових органічних речовин, тому пеніцил, як і всі цвілі, відноситься до грибів-паразитів. Деякі види пеніцилів мають патогенні властивості по відношенню до людини, рослин і тварин. Великий збиток господарству наноситься при розмноженні гриба з утворенням цвілі на харчових і сільськогосподарських продуктах. Запліснявіння кормів при неправильному зберіганні може спричинити загибель тварин після вживання їх в їжу через накопичення різних токсичних продуктів.
