Объяснение:
Периферична нервова система - це частина нервової системи. Вона знаходиться позаду головного та спинного мозку, забезпечує двосторонній зв'язок центральних відділів нервової системи з органами та системами організму. До периферичної нервової системи належать черепні та спинномозкові нерви, чутливі вузли черепних і спинномозкових нервів, вузли (ганглії) та нерви вегетативної (автономної) нервової системи а також ряд елементів нервової системи, за до яких сприймаються зовнішні та внутрішні подразники (рецептори та афектори). Нерви утворюються відростками нервових клітин, тіла яких лежать в межах головного та спинного мозку, а також в нервових вузлах периферичної нервової системи. Зовні нерви покриті пухкою сполучнотканинною оболонкою - епіневрієм. У свою чергу, нерв складається з пучків нервових волокон, покритих тонкою оболонкою - периневрієм, а кожне нервове волокно - ендоневрієм.
Епіневрій, або зовнішня оболонка нерва, складається зі сполучної тканини, в якій містяться кровоносні й лімфатичні судини, жирові елементи, нервові волокна та нервові закінчення.
Периневрій, або зовнішня оболонка окремого нервового пучка, подібно до епіневрію, складається зі сполучної тканини, в якій наявні найдрібніші розгалуження кровоносних і лімфатичних судин, нервових волокон, нервових закінчень і жирових клітин. Навколо нервового пучка є заповнений лімфоподібною рідиною периневральний р, який сполучається із субарахноїдальним спинного мозку.
Ендоневрій складається з безпосередньо прилеглої до периневрія сполучної тканини, що окутує окремі нервові волокна або їх дрібні пучки. У ендоневрії наявні капілярні мережі кровоносних судин та ендоневральні щілини.
Наявність периневральних і ендоневральних в, заповнених циркулюючою рідиною, з одного боку сприяє винесенню продуктів розпаду за межі нервових стовбурів, сплетень і корінців, а з іншого - створює умови для розвитку внутрішньостовбурової гіпертензії, що є одним із чинників виникнення больових феноменів.
Периферичні нерви можуть бути різними за довжиною та товщиною. Найдовшим черепним нервом є блукаючий нерв. Відомо, що периферична нервова система сполучає головний і спинний мозок з іншими системами за до двох видів нервових волокон - доцентрових і відцентрових. Перша група волокон проводить імпульси від периферії до ЦНС і називається чутливими (аферентними) нервовими волокнами, друга проводить імпульси від ЦНС до органу - це рухові (еферентні) нервові волокна.
Залежно від органів, які іннервуються, еферентні волокна периферичних нервів можуть виконувати рухову функцію - іннервують м'язову тканину; секреторну - іннервують залози; трофічну - забезпечують обмінні процеси в тканинах. Виділяють нерви рухові, чутливі та змішані.
Руховий нерв утворюється відростками нервових клітин, що знаходяться в ядрах передніх рогів спинного мозку або в рухових ядрах черепних нервів.
Чутливий нерв складається з відростків нервових клітин, які формують спинномозкові вузли або вузли черепних нервів.
Змішані нерви містять як чутливі, так і рухові нервові волокна.
Вегетативні нерви та їх гілки сформовані відростками клітин бічних рогів спинного мозку або вегетативними ядрами черепних нервів. Відростки цих клітин є передвузловими нервовими волокнами та йдуть до вегетативних (автономних) вузлів, які входять до складу вегетативних нервових сплетень. Відростки клітин вузлів прямують до органів і тканин та мають назву післявузлові нервові волокна.
Головними структурними елементами периферичного нерва є нервові волокна (мієлінові та безмієлінові). Серед мієлінових нервових волокон розрізняють волокна з товстою мієліновою оболонкою, які проводять імпульси зі швидкістю 40—50 м/с, та волокна з тонкою мієліновою оболонкою, які проводять імпульси зі швидкістю 10—14 м/с. Швидкість проведення імпульсу безмієліновими нервовими волокнами складає 0,7—1,3 м/с. Волокна з товстою мієліновою оболонкою забезпечують проведення складних і глибоких видів чутливості (вібрація, дискримінація, локалізація та ін.), волокна з тонкою мієліновою оболонкою - больову, температурну і тактильну, безмієлінові волокна - больову чутливість. При цьому, волокна з тонкою мієліновою оболонкою стосуються локалізованого болю, безмієлінові - дифузного болю. Мієлінові нервові волокна переважають у соматичних (спинномозкових і черепних) нервах, безмієлінові - у вісцеральних нервах симпатичної частини вегетативної системи. Нерви її парасимпатичної частини (блукаючий, окоруховий, проміжний, великий кам'янистий нерв та ін.) в основному складаються з мієлінових нервових волокон. Нервові волокна утворюють пучки, товщина яких залежить не тільки від кількості, але і від типу волокон. Більш міцні пучки утворені мієліновими волокнами. У зв'язку з тим, що нервові волокна переходять з одного пучка в іншій, утворюються складні внутрішньостовбурові сплетення. Цим пояснюється відсутність чітких зон порушення рухової, чутливої та вегетативної функції при частковому пошкодженні нерва.
5.1А Ғылым әлемі Мектеп: №44
Күні: Мұғалімнің аты-жөні: Кожагулова Д.С.
Сынып: 5 Қатысқандар саны: Қатыспағандар саны:
Сабақ тақырыбы Ғылымның рөлі
Оқу бағдарламасына сәйкес оқу мақсаты 5.1.1.1 ғылымның қызметтерін адам іс-әрекетінің түрі ретінде анықтау
Сабақ мақсаттары Оқушыларға жаратылыстану пәнінің зерттейтін құбылыстары, жаратылыстану пәндері жөнінде түсіндіру
Сабақ мақсаты Барлық оқушылар:
Ғылым рөлінің не\гізі жүйесі туралы біледі.Өзойларын жетік пайдалануға дағдыландыру
Оқушылардың басым бөлігі:
Тақырыптың мазмұнын талдайды,пікірлерін дәлелдейді, тапсырмаларды орындайды.
Ғылым туралы біледі, топтық жұмыс орындауда қатесіз тапсырмалар орындайды
Кейбір оқушылар:
Логикалық ойлау қабілеті мен есептеу дағдыларын жетілдіру, өз бетінше еңбектену, белсенділіктерін арттыру, пәнге қызығушылығыг ояту, оқушылардың құзыреттілігін қалыптастыр
Бағалау критерийлері Оқушылар:
Тапсырманы түсінеді оның негізгі қасйеттерін меңгереді
Топтық жұмыстар арқылы материалды меңгереді;
Қасиеттерін пайдалана отырып маңыздылығын түрлендіреді;
Тілдік мақсаттар Оқушылар тиісті терминологияларды берілген модульдер бойынша түсіндірдіру және сипаттауда қолданады.
Пәндік лексика және терминология: жылулық энергия, температура, температура шкалалары, абсолют температура.
Құндылықтарды дарыту
Көпмәдениеттілік
Интернационализм
Әлем азаматы Коммуникативті дағдылар, ұқыптылық, бір-біріне деген құрмет, функционалдық сауаттылық.
Жолдастарын тыңдай білу, ой пікірлерімен санасу, өз ісіне жауапкершілікпен қарау дағдыларын дамыту.
Пәнаралық байланыстар математика, ғылымға кіріспе
АКТ қолдану Интерактив тақатамен жұмыс
Бастапқы білім Жаратылыс тану білімін салыстырады
Сабақ барысы
Сабақтың кезеңдері Сабақтағы жоспарланған іс-әрекет Ресурстар
Сабақтың басы
1 мин
5 мин
7 мин
2мин 1. Мұғалімнің кіріспе сөзі. (Сабаққа психологиялық көңіл-күй)
2. Үй жұмысын тексеру (бақылау, өзін-өзі тексеру, өзара тексеру)
Мақсаты: оқу материалының игерілу деңгейін тексеру, проблемалар проблемалады анықтау және оларды түзету.
А)Тірек білімдер актуалдау
Формасы: ұжымдық
Әдісі: жеке
Тәсілі: сұрақ-жауап
Оқушылармен бірлесіп сабақтың/оқу мақсатын анықтайды.
Өткенді қайталау
Сұрақ жауап
1. «Табиғат» деген сөздің мағынасын қалай түсінесіңдер?
2. Табиғат пен адамның бірлігін білдіретін қандай нақыл сөздерді, мақалдар мен мәтелдерді білесіңдер?
3.
Табиғат құбылыстары деп нені айтамыз?
Интерактивтік тақта
30 мин
5. Практикалық бөлім
Формасы: жұптық
Әдісі: проблемалық-ізденушілік-
Жаратылыстану» сөзі екі ұғымнан тұрады: «Жаратылыс- табиғат және оны тану». Жаратылыстану ғылымының бірнеше саласы бар. Мәселен, астрономия ғылымы- аспан денелерін, физика-табиғат құбылыстарын зерттейді. Химия-бір заттың екінші затқа айналуы туралы ғылым. География – біздің ғаламшарымыз туралы, биология –тірі табиғатты , экология-тірі ағзалардың бір-бірімен және қоршаған ортамен , сондай-ақ адам мен табиғаттың қарым-қатынасы арқылы қоршаан ортаны сақтаудың ғылыми негізі.
Біз өсімдіктерді , жануарларды, жәндіктерді, құстарды көре аламыз.
Макро— грек тілінен аударғанда «ұзын, үлкен»деген ұғымды білдіреді. Бұл сөз күрделі ғылыми терминнің бір бөлігі ретінде жиі қолданылады.табиғаттағы үлкен құбылыс пен үдерістерді, сондай-ақ адамдарды да макродүниеге жатқызамыз.
Микро- «өте ұсақ, майда» деген мағынаны білдіреді. Микродүние –макродүниенің негізі. Оны үйге немесе құрылыс ғимаратына ұқсатуға болады. Ғимарат тек бір заттан тұрмайды.оны қалау үшін цемент ерітіндісі мен кірпіш, т.б нәрселер қолданылады. Микродүниені микроскоп көмегімен көре аламыз. Қазіргі уақытта ғылымдар микродүниеден де ұсақ денелердің бар екеніне көз жеткізді. Мұндай «микромикродүниеге» жаңадан «нанодүние» деген атау берді.
Мега— грек тілінен аударғанда «үлкен» деген ұғымды білдіреді. Оған Жер шары, Ғарыштық кеңістік жатады. «Макро», «мега» т.б. тәрізді ғылымда өзіндік атауы бар сөздер термин ретінде қабылданған.
Термин— (лат. –шек, шеті, шекарасы ) деген мағынада айтылады.
2. Топтастыру.
Топтастыру арқылы оқушыларға жаратылыстану ғылымдары түсіндіріледі.
Кестемен жұмыс.
Оқушыларға Жаратылыстану пәні зерттейтін табиғат құбылыстарын түсіндіру.
Астрономия Аспан әлемі.
География Жер
Биология Тіршілік
Химия бір заттың екінші затқа айналуы
Физика табиғат құбылыстары
Мәтінмен жұмыс
1. Сөздік жұмысы.
Табиғат – природа
өзгерістер – изменения
демалу – отдыхать
ерте – рано
тау – гора
тауға – шығу
денсаулық – здоровье
жинау – собирать
Өзара бағалау ( дескриптор бойынша)
Бағалау СГ 3. Тапсырманы орындау нәтижелерін көрсету
Оқытудың мақсаты бойынша.
Бағалау кртитериі Дескриптор
Табиғаттағы ғылымның негізгі рөлін түсіненді арнай материалдарды және тәсілдерін мен анықтамаларды пайдаланады Ғылымның рөлін деген не оны жақсы менгерген
Қосымша ақпарат көздерін пайдалана отырып тексереді
Орындалған тапсырманың дұрыстығын бақылайды
Тапсырмалардың нәтижесін тексеру
Орындалған тапсырмалардың жақсы үлгілерін .
