Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение:
Пластмассалар— иілгіштік қасиеті бар, сондықтан белгілі бір жағдайларда тиісті пішінге келтіруге болатын, жоғары молекулалы органикалық заттар негізінде жасалатын материалдар. Иілгіштік қасиет — дененің сырткы күш әсерінен пішінін өзгертіп, ол әсер тоқталғаннан кейін де сол өзгерген пішінін сақтап калу касиеті. Иілгіштік касиет пластмассалардан баска заттарда да болады. Мысалы, саздың иілгіштік касиеті оны түрлі пішінге келтіріп, бұйымдар (қыш ыдыстар, т.б.) жасауға мүмкіндік береді. Сондай-ак ермексазды (пластилинді) осындай иілгіштік ңасиетіне байланысты өр түрлі мүсіндер жасауға пайдаланады.
Объяснение:
.
AB
aB
ответ:2
вроде так)