Профілактика укусів:
бажано уникати місць скупчення комах;
не їжте на вулиці, особливо солодощі, це приваблює комах;
у місцях скупчення комах, носіть максимально закритий одяг;
використовуйте засоби проти комах: креми, гелі, ароматичні палички;
не проявляйте агресію до комах, якщо Ви спробуєте вбити бджолу, швидше за все вона Вас таки вкусить;
не користуйтеся солодкими ароматами при виході на вулицю (парфумами, кремами);
якщо Ви схильні до алергії, за два тижні до сезону комах почніть прийом антигістамінних препаратів.
Якщо вберегтися від не вдалося то необхідно:
1) при укусах комарів:
- протерти місце укусу нашатирним спиртом або розчином питної соди. Це до зняти набряк і свербіж;
- не чухайте місце укусу, це призведе до тривалого заживання і ще більшого свербіння;
- у випадку множинних укусів або схильності до алергічних реакція, рекомендується прийняти антигістамінні препарати;
- якщо є підозра, що Вас вкусив малярійний комар (його тільце розташовується під кутом до поверхні, а на крилах є темні плями), відразу зверніться до інфекційної лікарні.
2) при укусах бджоли, оси або джмеля:
- оглянути місце укусу та якщо помітили жало дістати його. Видалити його можна пінцетом, пальцями або голкою;
- обов'язково продезинфікуйте місце укусу спиртом або йодом, після цього можна прикласти лід або щось холодне;
- якщо стан після укусу бджоли, оси або джмеля погіршується, з'явилася висипка, не припиняється блювота - обов'язково зверніться до лікаря;
- якщо у Вас бувають алергічні реакції, відразу ж прийміть після укусу антигістамінний засіб негайної дії;
- дуже небезпечно, якщо бджола вжалила в язик, в цьому випадку може настати задуха. Тому відразу ж важливо викликати лікаря і зменшити набряк: тримати в роті шматочки льоду, їсти морозиво або хоча б полоскати рот холодною водою.
Хватит?
Живая природа – это целостная, но неоднородная система, которой свойственна иерархическая организация. Иерархической называется такая система, в которой части (или элементы целого) расположены в порядке от высшего к низшему.
Микросистемы (доорганизменная ступень) включают в себя молекулярный (молекулярно-генетиче-ский) и субклеточный уровни.
Мезосистемы (организменная ступень) включают в себя клеточный, тканевый, органный, системный, организменный (организм как единое целое), или онтогенетический, уровни.
Макросистемы (надорганизменная ступень) включают в себя популяционно-видовой, биоценотический и глобальный уровни (биосферу в целом). На каждом уровне можно выделить элементарную единицу и явление.
Элементарная единица (ЭЕ) – это структура (или объект), закономерные изменения которой (элементарные явления, ЭЯ) составляют ее вклад в развитие жизни на данном уровне.
Иераpхические уровни:
1) молекулярно-генетический уровень. ЭЕ представлена геном. Ген – это участок молекулы ДНК (а у некоторых вирусов-молекулы РНК), который ответствен за формирование какого – либо одного признака;
2) субклеточный уровень. ЭЕ представлена какой-либо субклеточной структурой, т. е. органеллой, которая выполняет свойственные ей функции и вносит свой вклад в работу клетки в целом;
3) клеточный уровень. ЭЕ – это клетка, которая является самостоятельно функционирующей элементарной
биологической системой. Только на этом уровне возможны реализация генетической информации и процессы биосинтеза;
4) тканевый уровень. Совокупность клеток с одинаковым типом организации составляет ткань (ЭЕ);
5) органный уровень. Образован совместно с функционирующими клетками, относящимися к разным тканям (ЭЕ);
6) организменный (онтогенетический) уровень. ЭЕ – это особь в ее развитии от момента рождения до прекращения ее существования в качестве живой системы. ЭЯ – это закономерные изменения организма в процессе индивидуального развития (онтогенеза) фенотип;
7) популяционно-видовой уровень. ЭЕ – это популяция, т. е. совокупность особей (организмов) одного вида, населяющих одну территорию и свободно скрещивающихся между собой. Популяция обладает генофондом, т. е. совокупностью генотипов всех особей. Воздействие на генофонд элементарных эволюционных факторов приводит к эволюционно значимым изменениям (ЭЯ);
8) биоценотический (экосистемный) уровень. ЭЕ – биоценоз, т. е. исторически сложившееся устойчивое сообщество популяций разных видов, связанных между собой и с окружающей неживой природой обменом веществ, энергии и информации (круговоротами), которые и представляют собой ЭЯ;
9) биосферный (глобальный) уровень. ЭЕ – биосфера, т. е. единый планетарный комплекс биогеоценозов, различных по видовому составу и характеристике абиотической (неживой) части;
10) носферный уровень. Это составная часть биосферы, которая изменена благодаря деятельности человека.
