10) Стабілізуючий добір, рушійний добір, дизруптивний добір,
балансувальний добір; Вторинні форми природного добору: статевий добір, груповий добір.
11) Мутаційний процес (мутагенез) - елементарний еволюційний фактор;
міграція, ізоляція, взаємодія елементарних еволюційних факторів.
12) підвищення кількості особин; розширення ареалу; збільшення кількості дочірніх таксонів.
13) Г
14) А) 5, 6
Б) 3, 4 ,1
В) 2
15) Вид — сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю морфофізіологічних особливостей.
18) Головними соціальними чинниками, що вплинули на еволюцію людини, стали праця, життя в суспільстві, членороздільна мова та абстрактне мислення. Соціальні чинники, що виникли з необхідності жити і спілкуватися в групі, привели до подальшого розвитку людського мозку та його функцій, що зумовило такий напрямок еволюції людини, як розвиток інтелекту.
На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори - мінливість і природний добір. Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем розумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо)
10) Стабілізуючий добір, рушійний добір, дизруптивний добір,
балансувальний добір; Вторинні форми природного добору: статевий добір, груповий добір.
11) Мутаційний процес (мутагенез) - елементарний еволюційний фактор;
міграція, ізоляція, взаємодія елементарних еволюційних факторів.
12) підвищення кількості особин; розширення ареалу; збільшення кількості дочірніх таксонів.
13) Г
14) А) 5, 6
Б) 3, 4 ,1
В) 2
15) Вид — сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю морфофізіологічних особливостей.
18) Головними соціальними чинниками, що вплинули на еволюцію людини, стали праця, життя в суспільстві, членороздільна мова та абстрактне мислення. Соціальні чинники, що виникли з необхідності жити і спілкуватися в групі, привели до подальшого розвитку людського мозку та його функцій, що зумовило такий напрямок еволюції людини, як розвиток інтелекту.
На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори - мінливість і природний добір. Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем розумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо)
