Відповідь:
Значення голонасінних у природі та в житті людини
Голонасінні, зокрема хвойні, утворюють ліси, а ліс — це легені планети, притулок для багатьох тварин. Голонасінні — основне джерело деревини, яка широко використовується людиною. Вона є не тільки паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловості: меблевої, паперової, будівельної, лакофарбової та інших. З деревини хвойних отримують живицю, скипидар, смолу, дубильні речовини, ацетон, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру та ін.
Останнім часом людина безжально знищує ліси задля своїх потреб. Ліси ж відновлюються дуже повільно, руйнуються природні лісові екосис-теми, це згубно позначається на природі всієї планети. Найважливіше завдання лісового господарства — відновлення хвойних лісів.
Пояснення:
1) У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода, їхні насінні зачатки розташовані не в зав'язі, а відкрито на лусках шишок. У насінних рослин спочатку відбувається запилення, потім запліднення, яке не залежить від вологого середовища, тому вони здатні зростати і в посушливих місцевостях. Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис, секвойя).
2)За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен заввишки в 1 метр до стометрових велетнів секвой — найвищих у світі хвойних рослин.
Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їхнє зазвичай вічнозелене листя має вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки-листя на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини; можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса. Завдяки невеликій площі листків та особливостей їхніх продихів, узимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а в деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, у густому лісі в затінку інших рослин.
У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли — і рана швидко затягується. У стовбурі хвойного дерева добре виражені річні кільця приросту. Коренева система хвойних стрижнева, причому є великий стрижневий корінь, що розвивається з первинного та зберігається все життя рослини. Бічні корені тонкі й короткі, містять мікоризу.
2. Среда обитания - это то, что окружает организм (крот, червяк, - их окружает земля) , а место обитания - это конкретное место (территория) , где живёт организм (крот - земля)
3. Хищничество - тип взаимодействия, при котором один организм (к примеру, лиса), поглощает другого (зайца) к целях пропитания.
Паразитизм - существование двух организмов, при котором один организм (паразитийный червяк) питается за счёт другого (к примеру, кошки).
4. Конкурентность очень нужна в природе, ведь кто-либо быстрее и сильнее борется выживание лучше, и занимает лучшую экологическую позицию. К примеру, два вида муравьёв конкурируют за пространство и пищу.
Симбиоз - при нём два вила организма обитают ладно и спокойно, ничем не мешая друг другу. Это сохранению популяции
5. Биоценоз - совокупность организмов, населяющих пространство (определённый участок суши), и связанных между собой окружающей их средой. Например, ежи ходят пить к реке, а их поедают лисы.
Экосистема - биологическая система, состоящая из живых организмов, среды их обитания и системы связей. Например, речка.