Під регуляцією експресії генів мається на увазі складна сукупність молекулярних механізмів, завдяки яким клітини можуть збільшувати або зменшувати кількість продуктів експресії певних генів (РНК або білків) у відповідь на зміну зовнішніх умов і факторів. Регуляція експресії дозволяє існування різних фенотипів у клітин, що мають ідентичні геноми; це в свою чергу обумовлює гнучкість живих систем та можливість пристосування до зміни факторів середовища. Регуляція експресії генів відіграє ключову роль у таких біологічних явищах, як, наприклад, адаптація бактерій до нового середовища з альтернативним набором поживних речовин. Інформація, закодована в генах транскрибується в РНК, яка після відповідного процесингу транслюється на рибосомі у поліпептидний продукт (білок). Загалом, будь-яка з ланок цього процесу може бути регульована; тому прийнято розрізняти регуляцію генів на рівні транскрипції, регуляцію генів на рівні трансляції тощо.
В какой-то низинке появляется этот мох, растет. И впитывает воду. И дальше растет, образуя под собой слой торфа. Торф образуется из отмирающих частей сфагнума. Глядишь – на месте низинки уже сплошной ковер из сфагнума, порой уже повыше окружающей местности. И начинает мох расселяться дальше, вытесняя другие растения. И тем, что почва в месте его обитания всегда более влажная и более кислая, что мху хорошо, а другим – не очень. И тем, что уж очень дружно мох растет – ведь стебли его своими торчащими во все стороны ветвями друг за друга держатся. И вот уже на месте ковра из сфагнума – небольшое сфагновое болотце, которое со временем превратится и в настоящее верховое болото. Отмирающий сфагнум содержит значительное количество органических кислот. Они переходят в состав торфа, препятствуя его дальнейшему разложению, консервируя откладывающуюся органику. Болото растет, вытесняя окружающий лес.