Так, клетка. Клетку впервые обнаружил Гук. Сформировал клеточную теорию Шванн и Шлейден. теория: а) клетка-структурная единица ( все организма сост из клеток) б) клетка-функциональная единица (клетка проявляет весь комплекс жзненных ф-ций) в) клетка-единица развития всего живого (клетка обазуется только из другой клетки. Это сформулировал Вирхов) г) клетка -генетическая единица ( в ее хромосомах содер информация о развтии всего организма. д) клетки сходны по хим сост, строению, ф-циям
Клетки делятся на прокариотический и эукариотические Прокариотич. не имеют ядря, единственная молекула ДНК кольцевая, в состав клеточной стенки входит муреин, органоиды отсутствуют, но имеются мезосомы и робосомы мелкие.
Эукариотическая клетка имеет ядро, линейную молекулу ДНК, связанную с белками, есть так же органеллы (митохондрии, эпс, аппарат Гольджи и тд.) Эукариотчисекие клетки делятся на 1) Животные. они имеют тонкую клеточную оболочку, но некоторые учебные пособия указывают на отсутствие оболоччки, не содержат пластид, имеют центриоль, запасной углевод-гликоген 2) Растительные. для них характерны: вакуоль с клеточным соком, пластиды, целлюлозная плотная оболочка, запасной углевод-крахмал. 3) клетки грибов. имеют клеточную оболочку, содерж хитин, отстусвуют пластиды. углтвод-гликоген.
Химический состав. Если коротко, то основное: 1) Неогранический молекулярный состав. а) вода б) минеральные соли 2) органический а) углеводы. Углеводы делятся на моно- олиго- полисахара. Моно-: рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза. олиго- или дисахара: мальтоза( если не ошибаюсь, солодовый сахар), лактоза(молочный), сахароза(тростниковый) Ф0ции углеводов: энегетическая, запасающая, строительная, рецепторная
б) Липиды или жиры. делятся они на растительные и животные жиры. Растительные жиры-ненасыщенные, жидкие, исключению: пальмовое масло. Ненасыщенные =это значит могут иметь двойную или тройную связь между атомами углерода. Животные-насыщенные, жидкие, кроме рыбьего жира. Характерные р-ции на липиды: оставляют след на ткани, с олиевой кислотой дат черную окраску, а с индикатором судан 3-оранжевую.
в) белки-это полимеры, мономерами, кот явл аминок-та. всего 20 аминкосилот. Есть незаменимые, которые поступають только с пищей. Пр сгорании белки дают запах паленых волос.Есть 4 уровня организации. 1) первичный. Это полипептидная цепь, соединенная пептидными связями 2)2-ичная, поддеоживается за счет водоодных связей. представляет спираль 3) 3-ичная. формируется глобула. Удерживается бисульв=фидными мостиками. 4)4-ичная. это уже несколько глобул, соединенные гемоглобином.
Серединні квітки в них жовті, трубчасті, дуже дрібні, а крайові – білі, язичкові, довгі. Крайові квітки неплідні, вони лише приваблюють комах, а в трубчастих серединних – після запліднення розвиваються плоди – сім'янки. На одній рослині їх утворюється понад 2000. Усі листки цілісні. Прикореневі–з довгими черешками, обернено-яйцевидні, по краю городчасті, стеблові – сидячі, довгасті, зубчасті. Цвітіння починається з кінця травня і закінчується в серпні. Королиця – рослина багаторічна, взимку відмирає лише надземна частина стебла, а кореневище живе багато років, кожної весни даючи нові пагони. Декоративна морозостійка рослина. З квіток можна добувати жовту фарбу. Деденко М.М. Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія», Україна Екологічний моніторинг поверхневих вод в межах басейну Дністра Івано-Франківської області Моніторинг поверхневих вод проводиться з метою виявлення фактичного стану водних об'єктів на засаді отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення поверхневих вод, оцінки та прогнозування їх змін у просторі та часі, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони та відтворення. Моніторинг поверхневих вод Івано-Франківської області є складовою частиною моніторингу водних ресурсів, який в свою чергу є складовою частиною системи моніторингу довкілля Івано-Франківської області 4. Згідно програми Державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України, об’єктами контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками в межах Івано-Франківської області являються річка Дністер, річка Свіча – права притока Дністра, річка Сівка – права притока Дністра, річка Лімниця – права притока Дністра, річка Бистриця – права притока, Бурштинське водосховище, що створено на річці Гнила Липа і Чечвенське водосховище, що створено на річці Чечва 5. Контроль якості поверхневих вод області здійснюють три суб’єкти моніторингу: державне управління екології та природних ресурсів області; обласна державна санітарно-епідеміологічна станція (облСЕС); басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Прута, Сірета). Контроль проводиться у 153 пунктах. Контроль зворотних вод здійснювало тільки держуправління екоресурсів у 32 пунктах контролю. Відбір проб проходить в організованій стаціонарній мережі в 9 створах на території області (басейн річки Дністер).
