Печінковий сисун (в народі - котяча двуустка) - це справжнісінький паразит. Його остаточна середовище проживання - організм домашньої кішки, великої та дрібної рогатої худоби і людини! Як видно з назви паразита, він шкодить саме печінки: закупорює або розширює печінкові протоки. Через це в організмі починаються зміни токсикологічного та алергічного характеру.
Печінковий сисун: ознаки паразита
Якщо людина заражена паразитом, то в його організмі починає розвиватися так звана міграційна фаза захворювання. Протягом місяця гаються такі ознаки зараження:
значне підвищення температури;поява різких болів в животі;у людини починається кропив`янка;людини лихоманить гається сильний кашель;на шкірі з`являються висипання;починається постійне відчуття задухи;утруднене дихання;печінка збільшується.Коли хвороба переходить в хронічну стадію, її гострі прояви зникають. На цьому етап гаються розлади диспепсического характеру, нудота. Печінка збуджена, порушується загальний метаболізм. Далі запалюється функціональна тканина печінки, що виражається в порушеному метаболізмі. Відбувається отруєння організму виділеними паразитом токсинами. Кров зазнає морфологічні і хімічні зміни. Як це діє на господарів сосальщика? У великої рогатої худоби знижуються надої, а дрібну худобу просто гине. Людина ж повільно чахне. Йому потрібна до фахівця
Свалка - антропогенное загрязнение. Антропогенное загрязнение – это загрязнение биосферы в результате биологического существования и хозяйственной деятельности людей, в т.ч. их прямого или косвенного влияния на интенсивность природного загрязнения. А.з. классифицируется по характеру проявления:
физическое (электромагнитное, радиоактивное, световое, тепловое, шумовое);
химическое (нефтяное, тяжелыми металлами и т.п.);
биологическое (микробное, в т.ч. бактериальное);
механическое загрязнение (замусоривание).
Анатомія птахів — фізіологічна структура тіла птахів, що характеризується унікальними адаптаціями, перш за все призначеними для польоту. Птахи розвинули легкий скелет та легку, але потужну м'язову систему, системи кровообігу і дихання, пристосовані до високого метаболічного рівня та високої швидкості постачання кисню, що дозволяють птахам літати. Розвиток дзьоба також призвів до утворення характерної травної системи. Всі ці анатомічні спеціалізації призвели до виділення птахів у традиційних і все ще поширених системах класифікації до окремого класу хребетних.
