Объяснение:Ембріогенез також Зародковий розвиток, Ембріональний розвиток — розвиток організму, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього.
Зародковому розвитку передує період передзародкового розвитку, коли зростає, формується і дозріває яйцеклітина. Після зародкового розвитку період післязародкового (постембріонального) розвитку. В ході зародкового розвитку з однієї відносно просто організованої яйцеклітини утворюється багатоклітинний організм, що складається з різних органів і тканин і здатний до самостійного існування. У деяких тварин, наприклад голкошкірих, зародки виходять з оболонок на дуже ранніх стадіях, і основні процеси розвитку проходять у них в постембріональний період. У всіх тварин зародковий розвиток складається з запліднення (або активації яйця при партеногенезі), дроблення, бластуляції, гаструляції, органогенезу і виходу з оболонок або народження.
Залежно від біології розмноження (кількість яєць, тип запліднення, тривалість зародкового розвитку, джерела живлення зародка, міри турботи про потомство) будова яйця і характер зародкового розвитку бувають різними. Наприклад, український ентомолог І. З. Лівшиц встановив, що у кліщів ембріогенез займає 40-50 % всього періоду розвитку від яйця до дорослої особини.
Зміст
1 Запліднення
2 Дроблення і бластуляція
3 Гаструляція
4 Органогенез
5 Література
6 Посилання
Запліднення
Докладніше: Запліднення
Початок зародкового розвитку — запліднення — відбувається в материнському організмі або у водному середовищі. Чоловіча статева клітина — рухливий сперматозоїд — досягає жіночої яйцеклітини і проникає в неї, часто через спеціальні отвори в оболонках — мікропилі. Яйцеклітина і сперматозоїд містять одинарні (гаплоїдні) набори хромосом; при заплідненні батьківські і материнські хромосоми з'єднуються в одному ядрі, відновлюючи нормальну подвійну (диплоїдну) їх кількість. Біологічний сенс запліднення полягає в обміні генетичною інформацією між тваринами однієї популяції, оскільки кожний новий організм поєднує в собі спадкові ознаки обох батьків.
Дроблення і бластуляція
Докладніше: Бластуляція
Після запліднення в період дроблення яйце послідовно багато разів ділиться спочатку на великі, потім на дедалі дрібніші клітини — бластомери; далі утворюється багатоклітинний зародок (звичайно з порожниною усередині) — бластула. В результаті дроблення створюються умови для виникнення відмінностей між частинами зародка — диференціалізація. Клітини, що утворилися з різних ділянок яйця, отримують неоднакову цитоплазму (що визначає первинне диференціювання) і стають здібними до пересувань, що забезпечує формування органів майбутнього організму.
Гаструляція
Докладніше: Гаструляція
Під час гаструляції відбувається відособлення зародкових листків, розташованих шляхом різних переміщень так, що усередині виявляється ентодерма, зовні ектодерма, а між ними мезодерма. Гаструляція протікає у різних тварин по-різному, але в результаті неї створюється загальний план будови організму, схожий навіть у віддалених в систематичному відношенні груп тварин.
Органогенез
Докладніше: Органогенез
У період органогенезу зародкові листки розділяються на зачатки органів і систем; великі зачатки диференціалізуються на дрібніші, і таким чином створюється дедалі складніша структура цілого організму. Органогенез досягається переважно клітинними переміщеннями й диференціалізацією самих клітин. Для виходу зародків з оболонок або народження в кінці зародкового розвитку синтезується фермент, який розчиняє оболонки, з'являються пристосування, що допомагають розбити шкаралупу тощо.
Література
Рискованный образ жизни родителей напрямую отражается на внутриутробном развитии ребенка:
Курение. Никотин и угарной газ табачного дыма вызывают у плода изменение нервной, сердечно-сосудистой, гуморальной систем. Никотин замедляет кровоток через плаценту, что приводит к недостаточному поступлению питательных веществ. Дети курящих матерей часто рождаются с меньшей массой тела.
Алкоголь, Замедляет рост и развитие плода, задерживает формирование нервных клеток. Употребление алкоголя будущими родителями в период зачатия, а также беременными и кормящими женщинами может вызвать алкогольный синдром плода и последующее отставание физического и психического развития ребёнка после рождения
Герань (или пеларгония)
Герань и пеларгония относятся к семейству гераниевых. Но гкрань - жительница средней полосы, а большинство сортов пеларгонии происходят из саванн Южной Африки. Поэтому этот цветок любит солнце и легко переносит недостаток влаги. Оба названия "герань" и "пеларгония" произошли из греческого языка. Первое из них переводится как "аист", а второе, как "журавль", так как форма плодов этих растений своим видом напоминает клюв аиста.
Всего выделяют 6 групп пеларгоний:
зональные (садовые);
плющелистные (ампельные);
английские крупноцветные (королевские или домашние);
пестролистные;
душистые;
суккулентные.
Последние три группы представляют интерес в основном из-за своих листьев, крупноцветная выращивается только в комнате, а вот зональная и плющелистная пеларгонии - это прекрасные растения для сада и балкона.
Выращивание пеларгоний:
Пеларгония предпочитает солнечные места, но перенесет и затенение, летом растение выносят на свежий воздух, но в тенистое место. Пеларгонии содержат зимой при температуре 10- 15 градусов.
Пеларгония теплолюбива, но очень легкий заморозок переживет.
Поливать пеларгонию летом нужно обильно, а зимой - умеренно. У всех пеларгоний существует накапливать воду, поэтому они считаются сухостойкими
Желательно обеспечить пеларгонии доступ свежего воздуха и низкую влажность.
Растение предпочитает плодородную, хорошо дренированную почву. Почвосмесь состоит из равных частей дерновой земли (или компостной земли), перегноя, торфа и песка.
С весны до осени еженедельно необходимо вносить цветочное удобрение, к которому желательно добавлять микроэлементы.
Для формирования аккуратных кустиков рекомендуется прищипывать для усиления ветвистости, но не часто.
Увядшие цветки необходимо удалять.
Размножение
Все герани легко размножаются черенками в течение всего года, наиболее благоприятное время для черенкования - февраль-март и июль-август. Лучше возобновлять герань, срезая верхушечный побег для укоренения. При черенковании срезанный черенок вначале слегка подвяливают и высаживают в субстрат, содержат в сухом состоянии (поливают редко и не опрыскивают).
Пересадка
Ежегодно молодые герани надо пересаживать. Делается это весной до начала роста. Емкость для корней должна быть небольшой, иначе сильно разовьются облиственные побеги, но растение не зацветет. Для возделывания гераней пригодна смесь из дерновой, листовой, перегнойной земли и песка (2:2:2:1).