ЗМІЇ Люди дуже бояться навіть самої думки про змій. Але наші страхи багато в чому перебільшені. Небезпечні менше 10 % всіх змій, та й вони постараються по можливості забратися з вашої дороги. Проте дуже важливо не лякати і не заганяти в кут змію (у тому числі несвідомо) через те, що в такій ситуації змія може атакувати блискавично. В звичайних же умовах вони пересуваються дуже повільно, і людина може легко від змії втекти. В Україні найчастіше зустрічаються змії із сімейства гадюк. Їхня отрута має швидку, але не дуже сильну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується симптомами отруєння. Якщо протягом 1 години в місці укусу не виникає набряк шкіри, то можна вважати, що укус не отрутний. Якщо вас або ще кого-небудь укусить змія, ви повинні вживати заходів швидко, але без паніки. Поширений надмірний страх перед зміями значною мірою є одночасно і джерелом небезпеки. За характером дії отрути змій поділяють на дві групи: «кров'яні отрути» (отрути гадюк) і нервово-паралітичні (отрути кобр). Укус гадюки особливо небезпечний для хворих людей. Отрути гадюк викликають як місцеву дію (сильний біль, набряк, крововиливи), так і загальну токсичну дію на організм (ослаблення серцевої діяльності, зниження артеріального тиску тощо). Крововиливи у внутрішні органи бувають небезпечними для життя. У важких випадках смерть може настати від таких ускладнень навіть за кілька днів після укусу. Отрута кобр діє на нервові центри, перш за все, на дихальний; смерть настає від паралічу дихальних м'язів. Сила дії отрути залежить від її кількості, місця укусу і фізіологічного стану людини. Для того, щоб захиститися від укусів змій та інших отруйних тварин, необхідно знати, які отруйні тварини трапляються в даній місцевості та особливості поведінки цих тварин; уміти розрізняти ознаки отруйних і неотруйних тварин (наприклад, вужа і гадюки) і уникати з ними контакту; пам'ятати, що різкі рухи тільки привертають увагу цих тварин і можуть викликати їх напад. При укусі невідомої змії не варто піддаватися панічним настроям. Хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров. Необхідно дихати повільно і глибоко. Насамперед необхідно установити, чи дійсно є привід для занепо¬коєння. Уважно огляньте місце укусу. Якщо вкусила гадюка, на тілі потерпілого залишаються сліди двох отруйних іклів (рідше одного) - ранки, що кровоточать, і віддалені одна від одної на 1-І,5 см. Укуси великих і агресивних, але неотруйних полозів (жовточеревого і чотирисмугого) виглядають інакше: на шкірі є дуга від багатьох дрібних подряпин. Симптоми. У місці попадання отрути спочатку відчувається сверблячка, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу. Пульсуючий біль у місці укусу, як правило, незначний. Злегка болять лімфатичні вузли. Зазвичай картина отруєння цим вичерпується, але в ряді випадків захворювання протікає більш тяжко. Хворий блідий, відчуває запаморочення, нудоту, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність. Проте у нормі вже через 10-15 годин стан потерпілого стабілізується, а приблизно із закінченням другої доби починається швидке зменшення набряку. Через 3-10 днів зникають усі зовнішні прояви хвороби. Іноді в місці укусу (і по ходу судин) вини¬кають геморагічні пухирі з кров'янистим вмістом, що залишають після себе незаживаючі протягом тижня виразки.
1. В 2. В 3. А- кожица,В- оболочка,С- столбчатая паренхима,D- губчатая паренхима,Е-Устьичная щель. 4.3 5. А легкие В-бронхи 6. Кровь,гемолимфа 7. Клеточное строение корня В-Функция-всасывание воды из почвы в корень 8. Сходство-Оба представителя имеют жабры,нету легких Различие-Рыбы имеют плавательный пузырь,раки имеют хвост и клешни 9. Большое количество альвеол 10. А-свет,температура,вода,плодородие почвы В-Интенсивность фотосинтеза зависит от расстояния источника света 11. А- Умение проводить научные эксперименты 12. А- замкнутая-2,4,5,1 В-не замкнутая-3,6,7,8 В-замкнутая кровяносная система быстрее доставляет кислород и питательные вещества к клеткам а также обеспечивает высокий метаболизм.
1. В 2. В 3. А- кожица,В- оболочка,С- столбчатая паренхима,D- губчатая паренхима,Е-Устьичная щель. 4.3 5. А легкие В-бронхи 6. Кровь,гемолимфа 7. Клеточное строение корня В-Функция-всасывание воды из почвы в корень 8. Сходство-Оба представителя имеют жабры,нету легких Различие-Рыбы имеют плавательный пузырь,раки имеют хвост и клешни 9. Большое количество альвеол 10. А-свет,температура,вода,плодородие почвы В-Интенсивность фотосинтеза зависит от расстояния источника света 11. А- Умение проводить научные эксперименты 12. А- замкнутая-2,4,5,1 В-не замкнутая-3,6,7,8 В-замкнутая кровяносная система быстрее доставляет кислород и питательные вещества к клеткам а также обеспечивает высокий метаболизм.
Люди дуже бояться навіть самої думки про змій. Але наші страхи багато в чому перебільшені. Небезпечні менше 10 % всіх змій, та й вони постараються по можливості забратися з вашої дороги. Проте дуже важливо не лякати і не заганяти в кут змію (у тому числі несвідомо) через те, що в такій ситуації змія може атакувати блискавично. В звичайних же умовах вони пересуваються дуже повільно, і людина може легко від змії втекти. В Україні найчастіше зустрічаються змії із сімейства гадюк. Їхня отрута має швидку, але не дуже сильну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується симптомами отруєння. Якщо протягом 1 години в місці укусу не виникає набряк шкіри, то можна вважати, що укус не отрутний. Якщо вас або ще кого-небудь укусить змія, ви повинні вживати заходів швидко, але без паніки. Поширений надмірний страх перед зміями значною мірою є одночасно і джерелом небезпеки. За характером дії отрути змій поділяють на дві групи: «кров'яні отрути» (отрути гадюк) і нервово-паралітичні (отрути кобр). Укус гадюки особливо небезпечний для хворих людей. Отрути гадюк викликають як місцеву дію (сильний біль, набряк, крововиливи), так і загальну токсичну дію на організм (ослаблення серцевої діяльності, зниження артеріального тиску тощо). Крововиливи у внутрішні органи бувають небезпечними для життя. У важких випадках смерть може настати від таких ускладнень навіть за кілька днів після укусу. Отрута кобр діє на нервові центри, перш за все, на дихальний; смерть настає від паралічу дихальних м'язів. Сила дії отрути залежить від її кількості, місця укусу і фізіологічного стану людини. Для того, щоб захиститися від укусів змій та інших отруйних тварин, необхідно знати, які отруйні тварини трапляються в даній місцевості та особливості поведінки цих тварин; уміти розрізняти ознаки отруйних і неотруйних тварин (наприклад, вужа і гадюки) і уникати з ними контакту; пам'ятати, що різкі рухи тільки привертають увагу цих тварин і можуть викликати їх напад. При укусі невідомої змії не варто піддаватися панічним настроям. Хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров. Необхідно дихати повільно і глибоко. Насамперед необхідно установити, чи дійсно є привід для занепо¬коєння. Уважно огляньте місце укусу. Якщо вкусила гадюка, на тілі потерпілого залишаються сліди двох отруйних іклів (рідше одного) - ранки, що кровоточать, і віддалені одна від одної на 1-І,5 см. Укуси великих і агресивних, але неотруйних полозів (жовточеревого і чотирисмугого) виглядають інакше: на шкірі є дуга від багатьох дрібних подряпин. Симптоми. У місці попадання отрути спочатку відчувається сверблячка, через 10-15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає свого максимуму через 10-12 годин із моменту укусу. Пульсуючий біль у місці укусу, як правило, незначний. Злегка болять лімфатичні вузли. Зазвичай картина отруєння цим вичерпується, але в ряді випадків захворювання протікає більш тяжко. Хворий блідий, відчуває запаморочення, нудоту, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність. Проте у нормі вже через 10-15 годин стан потерпілого стабілізується, а приблизно із закінченням другої доби починається швидке зменшення набряку. Через 3-10 днів зникають усі зовнішні прояви хвороби. Іноді в місці укусу (і по ходу судин) вини¬кають геморагічні пухирі з кров'янистим вмістом, що залишають після себе незаживаючі протягом тижня виразки.