Объяснение:
Опорно-рухова система (синоніми: опорно-руховий апарат, кістково-м'язова система, локомоторна система, скелетно-м'язова система) — комплекс структур, який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування у просторі.[1]
Функції рухового апаратуРедагувати
Опорна — фіксація м'язів і внутрішніх органів;
Захисна — захист життєво важливих органів (головний мозок і спинний мозок, серце та ін);
Рухова — забезпечення простих рухів, рухових дій (постави, локомоції, маніпуляції) та рухової діяльності;
Ресорна — пом'якшення поштовхів та струсів;
Біологічна — участь у забезпеченні життєво важливих процесів, таких як мінеральний обмін, кровообіг, кровотворення та інші.
Рухова функція можлива лише за умови взаємодії кісток і м'язів скелета, тому що м'язи приводять у рух кісткові важелі. При скороченні м'яз приводить кістки в рух. Завдяки м'язам протилежної дії кістки можуть не тільки здійснювати ті чи інші рухи, але й фіксуватися відносно один одного.
Кістки та м'язи беруть участь в обміні речовин, зокрема в обміні кальцію та фосфору.
Пищева́я цепь — ряд взаимоотношений между группами организмовпри котором происходит перенос вещества и энергии путём поедания одних особей другими.[1][2]
Организмы последующего звена поедают организмы предыдущего звена, и таким образом осуществляется цепной перенос энергии и вещества, лежащий в основе круговорота веществ в природе. При каждом переносе от звена к звену теряется большая часть до 80—90 % потенциальной энергии, рассеивающейся в виде тепла. По этой причине число звеньев в цепи питания ограничено и не превышает обычно 4—5.