Відповідь:
Регуляція випаровування води рослинами здійснюється за до продихів. При високому вмісті води продихи відкриваються і транспірація посилюється, при нестачі води, коли рослини в'януть, продихи замикаються і транспірація утруднюється. Інтенсивність випаровування залежить також від умов росту рослини та її біологічних властивостей. Так, рослини посушливих місцевостей випаровують мало вологи, а рослини вологих місцевостей - значно більше, тіньові рослини випаровують води менше, ніж світлові: багато води рослини випаровують у спеку, значно менше - у хмарну погоду. Розсіяне світло зменшує транспірацію. При посиленні вітру швидкість випаровування зростає.
Крім продихів регулюють інтенсивність випаровування захисними утворами на шкірі є:
Кутикула.
Восковий наліт.
Опушення різними волосками.
У рослин сукулентів (кактуси) листок перетворений на колючки, а його функції виконує стебло.
При утрудненому випаровуванні у рослин гається гутація - виділення через водяні продихи крапель води. Зустрічається в природі ранком, або перед дощем, коли повітря насичене водяною парою.
Біологічним пристосуванням рослин до захисту від випаровування є листопад - масове опадання листків на холодний або жаркий період року.
В помірних зонах дерева скидають листки на зиму, коли корені не можуть подавати воду з мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У тропіках листопад гається в сухий період року.
Пояснення:
В болотистых районах- ива, благодаря воздушным корням.
В районах с низкими температурами, благодаря низкому росту, стелющимуся по земле побегу,листьям видоизмененым в иголки.
В местах с повышенной влажностью, благодаря устьям на двух сторонах листа. И так далее.
Так же их при позволяют расселять семена. Например ,опушение на семенах позволяет распространять их ветром.Разнообразные крючочки (репейник) зацепляются за шерсть животных и одежду людей и разносятся таким образом.
Именно благодаря этим при покрытосеменные занимают господствующее положение на Земле