М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
228466
228466
03.04.2020 19:11 •  Биология

Сколько калорий нужно крокодилу в день

👇
Ответ:
starpuckstarpuck
starpuckstarpuck
03.04.2020
4500 ккал инфа сотка
4,5(83 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Masha110502
Masha110502
03.04.2020

Покритонасінні мають переваги порівняно з Голонасінними бо:

1. Їх насіння розвивається під захистом оплодня, утворюючи плід, а не відкрито (голо) як у Голонасінних.

2. Плоди мають різні пристосування для розповсюдження вітром, комахами, водою, звірями тощо.

3. Мають подвійне запліднення, яке більш досконале в порінянні із заплідненням Голонасінних. Подвійне запліднення (тобто тілько після запліднення) у Покритонасінних (ПН) починає формуватися і зародок насіння і ендосперм. У Голонасінних (ГН) ендосперм починає утворюватися ще до запліднення (у вегетативній частині жіночого гаметофіту накопичуються поживні речовини), тобто чи відбудеться запліднення, чи ні, а поживні речовини витрачаються. До того ж У ПН ендосперм має триплоїдний набір хромосо і несе як материнську, так і батьківську інформації, ідентичні зародку, слід всі білки та інші важливі сполуки для для розвитку зародку є, у ГН - ендосперм походить з вегетативної тканини жіночого гаметофіту, він гаплоїдний і несе тільки материнську інформацію.

4. ПН представлені всіма життєвим формами: дерева, кущі, трави, а ГН - тільки кущі й дерева, що дає ПН заселяти всі можливі місця зростання з різними екологічними факторами.

5. У ПН більш досконалі провідні елементи: ксилема представлена судинами, а не трахеїдами, як у ГН, флоема має клітини супутниці, яких не має у ГН.

Объяснение:

4,6(36 оценок)
Ответ:
laman2210
laman2210
03.04.2020
Замо́р ры́бы — разновидность экологического бедствия, массовая гибель рыбы от удушья в результате кислородного голодания, вызванного недостатком или полным отсутствием растворённого в водекислорода[1] или появления в воде ядовитых веществ[2]. Обогащение воды кислородом обычно осуществляется двумя захватом и растворением из окружающего воздуха (при ветра и дождей), а также благодаря жизнедеятельности водорослей (фотосинтеза). Замору в той или иной степени подвержены практически все мелкие водоёмы, в которых отсутствует течение, а также водоемы, подверженные эвтрофикации. Первыми гибнут виды рыб, более чувствительные к недостатку кислорода (лососёвые, осетровые, окунёвые), а также раки, моллюски (перловица, беззубка) и некоторые виды водяных клопов[3].
4,7(67 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Биология
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ