М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
azzzz2
azzzz2
07.01.2020 04:40 •  Биология

Які відділи хребта хребетних тварин нерухомі? поясніть,яке це має значення?

👇
Ответ:
sivtsevavera2005
sivtsevavera2005
07.01.2020
Хребе́тні (лат. vertebrata) — підтип хордових тварин, що виділяється наявністю кісткового хребта. разом з комахами, ця група тварин домінує на суші і у воді. решту тварин інколи об'єднують в несистематичну групу безхребетні. використання цього терміну виправдовується тільки важливою роллю, яку відіграють хребетні в сучасному тваринному світі, оскільки в іншому група безхребетних об'єднує організми, які часто не мають практично нічого спільного. група хребетних часто розглядається як вищі хордові. у порівнянні з нижчими хордовими — ланцетниками, та покривниками, вони характеризуються значно вищим рівнем організації, що наочно виражено як в їх будові, так і у фізіологічних характеристиках. серед хребетних немає видів, що ведуть сидячий (прикріплений) спосіб життя. вони постійно переміщуються, активно розшукуючи і захоплюючи їжу, знаходячи для розмноження особини іншої статі та рятуючись від переслідування ворогів. активні переміщення забезпечують хребетним тваринам можливість зміни середовища залежно від змін умов існування і потреб на різних етапах їх життєвого циклу, наприклад при розвитку, статевому дозріванні, розмноженні, зимівлях і т. д. вказані загальні біологічні риси хребетних прямо пов'язані з особливостями їх морфологічної організації та фізіологією. нервова система хребетних значно більш диференційована, ніж у нижчих хордових. у всіх тварин цієї групи розвинений головний мозок, функціонування якого обумовлює вищу нервову діяльність — основу пристосовної поведінки. для хребетних характерна наявність різноманітних і складно влаштованих органів чуття, що слугують основним зв'язком між живим організмом і зовнішнім середовищем. з розвитком головного мозку і органів чуття пов'язано виникнення черепа, який слугує надійним футляром для цих важливих органів. як основа скелету замість хорди у хребетних існує досконаліший і міцніший хребетний стовп, який виконує роль не тільки опорного стрижня тіла, але і футляра, що містить в собі спинний мозок. в області переднього відділу кишкової трубки виникають рухомі частини скелета, з яких формується ротовий, а у переважної більшості — щелепний апарат, що забезпечує захоплення та утримання їжі, а у вищих хребетних — і її подрібнення. загальний обмін речовин у хребетних незрівнянно складніший, ніж у нижчих хордових. у зв'язку з цим необхідно вказати на характерні риси організації: наявність серця зумовлює швидкий кровотік; у системі виділення нирки надійно забезпечують виведення з організму збільшеної кількості продуктів обміну. вказані риси життєвої організації зумовили широке розповсюдження хребетних і проникнення їх у всі життєві середовища. ця обставина, а також велика кількість і різноманітність видів хребетних роблять їх найважливішим чинником ічного середовища. хребетні з'явилися на рубежі ордовика — силура, а в юрі існували вже представники всіх нині відомих їх класів. загальне число сучасних видів — близько 40 тис.
4,5(34 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
залина102
залина102
07.01.2020

Гриби́  — царство еукаріотичних безхлорофільних гетеротрофних організмів, які живляться переважно осмотрофно, і більшість з яких здатні розмножуватись за до спор (хоча деякі втратили цю можливість і розмножуються вегетативно). Більшість з них протягом всього життя або на певних стадіях розвитку мають міцеліальну будову, а деякі — дріжджі — одноклітинні. Сьогодні описано приблизно 70 тис. видів грибів[2], проте їх очікуване різноманіття, за оцінками різних авторів, становить від 300 тис. до 1,5 млн видів

Хоча гриби переважно ростуть в ґрунтах, вони також поширені в більшості типів біотопів — морях, континентальних водоймах. Вони розвиваються на різноманітних природних субстратах рослинного та тваринного походження, на штучних матеріалах, створених людиною. Серед грибів відомі сапротрофи, симбіонти та паразити рослин та тварин, зокрема людини. Плодові тіла (спорокарпи) деяких грибів вживають у їжу: білий гриб, печериця, лисички, сироїжка, грифола, трюфель тощо.

Объяснение:

вот

4,7(9 оценок)
Ответ:
ShahTV
ShahTV
07.01.2020

Красный волк, или горный волк, или гималайский волк (Cuon alpinus), также известный под названием буанзу, относится к хищным млекопитающим из семейства Псовые. На сегодняшний день это единственный и редкий вид, относящийся к роду Cuon, находящийся под угрозой полного исчезновения

От других представителей псовых красные волки отличаются меньшим количеством коренных зубов и большим числом сосков.

Внешний вид

Красные волки — достаточно крупные по размерам звери, имеющие длину тела в пределах 55-110 см, при размерах хвоста на уровне 45-50 см и массе тела 17-21 кг. Облик дикого зверя сочетает в себе черты лисицы, волка и шакала. Основным отличием от обыкновенного волка является окрас, пушистая шерсть и более длинная хвостовая часть, практически достигающая поверхности земли. Для представителей вида характерно наличие укороченной и заострённой морды. Уши, высоко посаженные на голове, крупные, стоячего типа, с заметно закруглёнными вершинами.

Общий тон окра шёрстного покрова рыжий, достаточно сильноизменчивый у многих особей, населяющих разные части ареала. Кончик хвоста имеет чёрное окрашивание. До трёхмесячного возраста волчата имеют тёмно-коричневый окрас. Волосяной покров в зимний период очень высокий, довольно мягкий и густой. В летнее время мех заметно короче, более грубый и тёмный. Хвост достаточно пушистый, как у обычной лисицы. В соответствии с изменчивостью окраски и густоты меха, а также размеров тела, сегодня описано десять подвидов, два из которых обитают на территории России.

В отличие от большинства диких псовых, красный волк убивает свою жертву, не хватая её за горло, а резко нападая сзади, поэтому два-три взрослых хищника вполне убить менее чем за пару минут 50-килограммового оленя.

В отличие от большинства диких псовых, красный волк убивает свою жертву, не хватая её за горло, а резко нападая сзади, поэтому два-три взрослых хищника вполне убить менее чем за пару минут 50-килограммового оленя.Красные волки до сих пор являются предметом преследования браконьерами, поэтому в настоящее время введён запрет и введены внушительные штрафные санкции за отстрел такого исчезающего хищника.

4,8(39 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Биология
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ