1)Карпатський заповідник сформований у 1968 році на площі 12,6 тисяч га, тоді він мав статус державного. З 1992 року входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, а наступного року став Карпатським біосферним заповідником загальною площею 53630 га. До його складу входять шість вiдокремлених заповідних масивiв: Чорногірський, Свидовецький, Марамороський, Кузійський, Угольсько-Широколужанський та "Долина нарцисів". Сюди також включені ботанічні заказники державного значення "Чорна гора" і "Юлівська гора". Територiя заповідника представляє ландшафтну структуру та бiогеографiчні особливості Схiдних Карпат.
Карпат. Заповiдник розташований на висотах 180-2060 м над рівнем моря (найвища точка — гора Говерла, 2061 м) і в межах трьох районів Українських Карпат (захiдний, центральний, схiдний). З цим тісно пов'язані різні кліматичні умови цієї території — від помірно теплого до холодного: середні червневі температури коливаються від +11 до +19°C, січневі — від -1,7 до -8,5°C; кількість річних опадів різняться від 650 до 1500 мм.
2)"Долина нарцисів" — заповідний масив, що розташовується на висоті 180–200 м в урочищі Кіреші, за 4 км від м. Хуст Закарпатської області. Площа 256,5 га. Це унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший (загальна площа — 85 га) у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100–2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має реліктовий характер. У 1980 р. нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України. Рослинність масиву на 90 % представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають костриця червона, щучник пучковий, лисохвіст лучний, бромус м'який. У місцях з підвищеною зволоженістю поширені види осок. Загалом у "Долині нарцисів" представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей. За своїм фауністичним складом "Долина нарцисів" різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини. Фауна ссавців представлена звичайною полівкою, польовою мишою, мишою маленькою, ондатрою, зайцем-русаком та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника. Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види птахів. Серед них переважають лучні трав'янки, звичайні вівсянки та сірі кропив'янки. У більш зволожених місцях звичайними є деркачі та лучні очеретянки. У чагарниках вздовж р. Хустець трапляється фазан. Дуже рідко тут можна зустріти i ремеза.
Ткани человека отличаются строением, функциями, расположением и количеством межклеточного вещества.
1. Эпителиальная ткань
Межклеточного вещества мало, клетки лежат плотно. Образует кожу,слизистые оболочки полостей и внутренних органов, железы.
Выполняет защитную функцию, всасывающую, секреторную.
2. Нервная ткань
Основные клетки - нейроны, нейрон имеет отростки. Основные свойства возбуждение и проведение. Функции рецепторная и проводниковая
3. Мышечная ткань
Бывает трех видов:
-гладкая (Образует стенки внутренних органов, сокращается медленно, непроизвольно. Клетки веретеновидные, одноядерные)
-поперечно-полосатая ( Образует скелетную мускулатуру. Клетки сливаются, образуя многоклеточные мышечеые волокна. Сокращаются произвольно и быстро, имеет поперечную исчерченность)
- поперечно-полосатая сердечная (Образует сердечную стенку. Клетки ветвятся, соединяясь концами. Имеет поперечную исчерченность, сокращается быстро, непроизвольно, обладает автоматией)
Мышцы отвечают за положение тела в пространстве, поддержание позы тела, движение крови и содержимого кишечника.
4. Соединительная ткань
Межклеточного вещества много и оно может быть жидким (кровь), твердым (кость), упругим (хрящ). К соединительной ткани относятся кровь, кость, хрящи, жировая ткань и т,д,
Функции: трофическая (кровь), защитная (лейкоциты, кости), механическая (кости, хрящи), кроветворная, запасательная и т.д.
Объяснение: