Селекция это открытие новых видов растений животных и микроорганизмов. генетика это наука устанавливающая какие либо наследственные признаки клетка это часть живого организма
экологическая групп окрытосеменных растений (Magnoliophyta), получающих питательные вещества непосредственно из тканей других растений. Связь с растением-хозяином паразит осуществляет через гаустарии, возникающие в результате преобразования зародышевого корня или, в редких случаях, тканей стебля В настоящее время известно около 4100 видов растений-паразитов, относящихся к 19 семействам.1a. Облигатные паразиты — паразиты, не существовать без донора.1b. Факультативные паразиты — паразиты существовать без донора.2a. Стеблевые паразиты — паразиты, у которых формирование гаусторий происходит из тканей стебля.2b. Корневые паразиты — паразиты, у которых формирование гаусторий происходит из тка1a. Облигатные паразиты — паразиты, не существовать без донора.1b. Факультативные паразиты — паразиты существовать без донора.2a. Стеблевые паразиты — паразиты, у которых формирование гаусторий происходит из тканей стебля.2b. Корневые паразиты — паразиты, у которых формирование гаусторий происходит из тканей корня.Голопаразит , Рихтерсфельдский заповедник, Северо-Капская провинция, Южная Африка3a. Голопаразиты — растения, которые полностью паразитируют на других растениях и фактически не имеют хлорофилла3b. Полупаразиты — паразитирующие растения, которые также в какой-то степени осуществляет фотосинтез. Полупаразиты могут получать от донора лишь воду и минеральные вещества. Также могут получать от него и часть органических веществ.
Вибери щось з цього.Ембріональна індукція — взаємодія між частинами організму, що розвивається, у багатоклітинних, безхребетних і усіх хордових.
Історія Редагувати
Явище було відкрито в 1901 році при вивченні утворення зачатка кришталика ока у зародків земноводних. Гіпотезу про механізм диференціювання, що дістав назву ембріональної індукції, на підставі експериментальних даних висунули Шпеман і Мангольд в 1924 році.
Гіпотеза Редагувати
Згідно з цією гіпотезою, існують визначені клітини, які діють як організатори на інші, відповідні для цього клітини. В умовах відсутності клітин-організаторів такі клітини підуть іншим шляхом розвитку, відмінним від того, яким вони розвивалися б в умовах присутності організаторів. Проілюструвати це можна тим самим експериментом 1924-го року, який показав, що диференціювання значною мірою контролюється впливом цитоплазми клітин одного типу на клітини іншого типу.
Експеримент Редагувати
Г. Шпеман і його співробітниця Х. Мангольд відкрили у зародків амфібій «організатор». Контрольний експеримент був проведений Хільдою Мангольд в 1921 році. Вона вирізувала шматочок тканини з дорсальної губи бластопора гаструли гребінчастого тритона (Triturus cristatus) із слабопігментованим зародком, і пересадила її у вентральну область іншої гаструли близького виду, а саме, тритона звичайного (T. vulgaris), зародок якого характеризується щедрою пігментацією. Ця природна різниця у пігментації дозволила розрізнити в химерному зародку тканини донора і реципієнта. Клітини дорсальної губи при нормальному розвитку утворюють хорду і мезодермальні соміти (міотоми). Після пересадки у гаструли-реципієнта з тканин трансплантата розвивалася друга хорда і міотоми. Над ними з ектодерми реципієнта виникала нова додаткова нервова трубка. У результаті це призвело до утворення осьового комплексу органів другого пуголовока на тому ж зародку.
Зв'язок із загальною концепцією регуляторних механізмів онтогенезу Редагувати
Явище ембріональної індукції тісно пов'язане з такими поняттями, як морфоген і морфогенетичне поле (morphogenetic field). Ще Шпеманом було показано, що інактивовані нагріванням тканини організатора зберігають індукуючу активність і середовище з-під ізольованого організатора також індукує ектодерму.
Пізніше було показано, що багато тканин дорослих тварин індукують нейралізацію ектодерми. також було відкрито речовини-індуктори, такі як хордин і ноггін (діють побічно, через пригнічення BMP (англ. Bone Morphogenetic protein) — епідермального індуктора, його інактивація хордином і ноггіном викликає нейралізацію ектодерми), і багато інших.
