1. Головні особливості зовнішньої будови птахів пов’язані з польотом – це, звичайно, що форма тулуба, перетворені передні кінцівки в орган польоту (крила) і специфічна будова задніх кінцівок, які служать не тільки опорою для тулуба, але і для пересування.
2. Позбавлена залоз, суха і тонка шкіра. Вона має пір’я, яке забезпечує можливість літати і зберігає тепло.
3. Міцні і тонкі кістки скелета, які полегшують масу тіла завдяки наявності повітряних порожнин.
4. Сильно диференційована м’язова система. Найбільші м’язи – це грудні, що відповідають за опускання крил. Досить розвинені шийні, підключичні, підшкірні, міжреберні і м’язи лап. Завдяки цьому багато видів птахів здатні здійснювати тривалі перельоти.
5. Специфічна будова системи травлення. Швидке розщеплення великих обсягів їжі дозволяє полегшувати масу травного тракту, що важливо для польотів.
6. Легкі-органи дихання. У літаючих подвійне дихання: в легенях газообмін здійснюється і при вдиху, і при видиху, під час потрапляння в легені атмосферного повітря, що виходить з повітряних мішків. Завдяки цьому під час польоту птах не задихається.
7. Відсутній сечовий міхур для полегшення маси тіла.
Загрязнение атмосферы В последнее время на эволюцию атмосферы стал оказывать влияние человек. Результатом его деятельности стал постоянный значительный рост содержания в атмосфере углекислого газа из-за сжигания углеводородного топлива, накопленного в предыдущие геологические эпохи. Громадные количества СО2 потребляются при фотосинтезе и поглощаются мировым океаном. Этот газ поступает в атмосферу благодаря разложению карбонатных горных пород и органических веществ растительного и животного происхождения, а также вследствие вулканизма и производственной деятельности человека. За последние 100 лет содержание СО2 в атмосфере возросло на 10 %, причём основная часть (360 млрд тонн) поступила в результате сжигания топлива. Если темпы роста сжигания топлива сохранятся, то в ближайшие 20—30 лет количество СО2 в атмосфере удвоится и может привести к глобальным изменениям климата. Сжигание топлива — основной источник и загрязняющих газов (СО, NO, SO2). Диоксид серы окисляется кислородом воздуха до SO3 в верхних слоях атмосферы, который в свою очередь взаимодействует с парами воды и аммиака, а образующиеся при этом серная кислота (Н2SO4) и сульфат аммония ((NH4)2SO4) возвращаются на поверхность Земли в виде т. н. кислотных дождей. Использование двигателей внутреннего сгорания приводит к значительному загрязнению атмосферы оксидами азота, углеводородами и соединениями свинца (тетраэтилсвинец Pb(CH3CH2)4)). Аэрозольное загрязнение атмосферы обусловлено как естественными причинами (извержение вулканов, пыльные бури, унос капель морской воды и пыльцы растений и др.) , так и хозяйственной деятельностью человека (добыча руд и строительных материалов, сжигание топлива, изготовление цемента и т. п.) . Интенсивный широкомасштабный вынос твёрдых частиц в атмосферу — одна из возможных причин изменений климата планеты.
