Малярійний плазмодій – збудник малярії, який паразитує у людини в кров'яних тільцях (еритроцитах) і в клітинах печінки, викликаючи важке трансмісивне захворювання – малярію. Найбільш поширені три види малярійних плазмодіїв:
-збудник триденної малярії Plasmodium vivax (tertiana) з нападами лихоманки через 48 годин,
-збудник чотириденної малярії - Plasmodium malaria (quartana) з нападами через 72 годин
-збудник тропічної малярії Plasmodium falciparum (tropica) з нападами через 24 або 48 годин.
-В Африці зустрічається збудник триденної малярії Plasmodium ovale.
1) відсутні органели руху;
2) життєві цикли включають статеву та безстатеву фази;
3) зміна хазяїв
Малярія є трансмісивним антропонозним природноопосеридкованим захворюванням,що визначається ареалом поширення комарів роду Anopheles.
Паразитна система двокомпонентна: комари роду Anopheles(кінцевий господар) – людина (проміжний).
Патогенез.
Малярія- антропозооноз на інф.(резервуаром збудників є людина), а передається комарами(роду Анофелес)
Збудники можуть передаватися через укус комара, від матері плоду та при переливанні інфікованої крові.
Тривілість інк. Періоду при 3д-10-11 міс., при 4д.-22-42 доби, при троп.- 9-16 діб.
Приступ малярії виникає як відповідь на вихід білковиї речевин у кров, що зумовлено розпадом еритроцитів та мерозоїтів. Повторні приступи призводять до сенсибілізації організмі і до розвитку тяжкої клінічної картини малярії.
Захворювання супроводжується типовою для кожної малярії гарячкою, патологічною картиною крові, збільшенням селезінки та розвитком анемії, а також різними ускладненнями (геморагічний синдром, нефропатія, меланоз вн. орг)
Проміжний хазяїн: людина
Кінцевий хазяїн: самка комара роду Anopheles
Шляхи зараження: 1. Трансмісійний:
а) через укус комара (спорозоїтна малярія);
б) через гемотрансфузії (шизонтна малярія);
Профілактика :
• захист від укусів комарів (використання репелентів, сіток)
• знищення комарів
• лікування хворих на малярію
• хіміопрофілактика починається за тиждень до прибуття в ендемічну зону та закінчується через 4 тижні після загрози зараження (хінгамін або делагіл, хлорохін 0,5 г/тиждень, мефлохін 0,25 г/тиждень)
2 - вторичная структура имеет вид спирали или гармошки за счет образования водородной связи между пептидными группами молекулы. глобула же относится к третичной структуре.
5 - нет, встречаются белки разных структур, которые выполняют различные функции. так, например, вторичную структуру имеют кератин, коллаген, миозин, альбумины, третичную или четвертичную - гемоглоьины, инсулины.
6 - при формировании третичной и четвертичной структур задействованы дисульфидные мостики (взаимодействуют радикалы аминокислот). пептидная связь - основопологающая связь в первичной структуре (связь между аминокислотами, что позволяет им выстраиваться в цепочку).
