галактики — основні структурні одиниці нашого всесвіту. одна з них міститься в сузір’ї андромеди. це велетенська галактика, схожа за своєю будовою на нашу, яка складається із сотень мільярдів зір. світло від неї йде до землі близько 2 млн. років.
галактика андромеди разом з нашою галактикою та ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану місцеву групу. деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема велика і мала магеланові хмари, є супутниками нашої галактики. разом з нею вони обертаються навколо загального центру мас.
ще одне скупчення галактик розташоване в сузір’ї діви. воно є центром ще більш гігантської, ніж місцева група, системи зоряних островів -надскупчення галактик, до складу якого входить і місцева група з нашою галактикою.
сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10—12 млрд. світлових років.
на цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься метагалактикою.
підрахунки зір на однакових за розмірами ділянках неба з різною галактичною широтою свідчать про те, що із віддаленням від галактичного екватора кількість зір до заданої величини mзменшується. згідно цих підрахунків 95% усіх зір галактики розташовано у чумацькому шляху.
сонце знаходиться недалеко від галактичної площини на відстані 10 кпк (30000 св.р.) від центра галактики. галактика має складну спіральну структуру. центр галактики знаходится всузір’ї стрільця у напрямі на α = 17h 46,1m, δ = –28°51′.
якщо розглянути рух сонця відносно найближчих зір, то знаходять апекс основного руху сонця. його координати α = 17h 40m, δ = +21°. він також знаходиться в сузір’ї геркулеса, а його антиапекс в сузір’ї голуба.
кутова швидкість обертання зменшується в міру зростання відстані від центра галактики, але це зменшення є повільнішим, ніж цього вимагають закони кеплера. лінійна швидкість обертання з відстанню від центра спочатку зростає, досягає максимуму близько 250 км/с на відстані сонця і надалі повільно зменшується.
можна говорити про два основні рухи сонця в галактиці:
у напрямі сузір’я геркулеса з швидкістю 16 км/с відносно найближчих зір;
у напрямі сузір’я лебедя з швидкістю 250 км/с (рух разом з найближчими зорями навколо центра галактики).
сонце здійснює один оберт навколо центра галактики за 220 млн. років. цей проміжок часу називають галактичним роком. зачас свого існування сонце облетіло галактику приблизно 30 разів.
групою американских учених із університета штата огайо, які орієнтувались на дані, отримані від космічного рентгенівського телескопа & чандра& (chandra) встановлено той факт, що наша галактика чумацький шлях величезною хмарою гарячого газу, температура якого в декілька сотень разів більша, ніж температура поверхні сонця. учені вважають, що хмара, яку називають гало, може служити ключом до розгадки баріонів.
Основна роль у процесах новоутворення органічної речовини у водоймах належить хлорофілсодержащім організмам – фітопланктону і макрофітів. Первинна продукція – результат життєдіяльності рослинних організмів – характеризує підсумок процесу фотосинтезу, в ході якого органічна речовина синтезується з мінеральних компонентів довкілля. Таким чином, первинна продукція являє собою масу новоствореного органічної речовини за певний період часу. Мірою первинної продукції є швидкість новоутворення органічної речовини.
Розрізняють валову і чисту первинну продукцію. Під валовий первинної продукцією розуміється все кількість утворився в ході фотосинтезу органічної речовини. Під чистою продукцією розуміється та частина новоствореного органічної речовини, яка залишається поле витрат на обмін і яка залишається безпосередньо доступною для використання іншими організмами у воді в якості їжі.
Продукцію в екосистемі можна вважати похідною від біомаси. З іншого боку, сама біомаса зберігається завдяки продукції. Якщо порівняти різні екосистеми по співвідношенню продукції та біомаси (P / B-коефіцієнти), видно, що чиста продукція на одиницю біомаси вище у водних екосистемах, ніж у наземних.
Крім перерахованих вище факторів, в будь-якому водойм гається зміна продуктивності по вертикалі в результаті зміни освітленості. Глибину, на якій валова продукція фітопланктону врівноважується витратами на дихання, називають компенсаторним горизонтом. Вище чиста продукція позитивна, нижче ? негативна. При високій освітленості і прозорості води в поверхневому шарі часто гають явище фотоінгібірованія – зниження фотосинтезу.
Вторинна продукція визначається як швидкість утворення нової біомаси гетеротрофних організмами. На відміну від рослин бактерії, гриби і тварини не здатні синтезувати необхідні їм складні, багаті енергією з’єднання з молекул. Вони ростуть і отримують енергію, споживаючи рослинна речовина або прямо, або опосередковано – поїдаючи інших гетеротрофів. Рослини, первинні продуценти, складають в співтоваристві перший трофічний рівень. На другому знаходяться первинні консументи; на третьому – вторинні консументи (хижаки).
Объяснение:
