разветвленные побеги.
Объяснение:
Людина повинна отримувати поживні речовини для побудови свого тіла та мати енергію для здійснення відповідних біохімічних реакцій, що забезпечують ріст і відновлення клітин в організмі, роботу м'язів, підтримання сталої температури тіла.
ОБМІН РЕЧОВИН – складний ланцюг перетворень різноманітних сполук в організмі з моменту потрапляння із зовнішнього середовища до виведення з організму продуктів розщеплення. Сукупність процесів перетворення речовин в організмі, що спрямовані на його збереження та само відтворення.
До організму надходять З організму виводяться
Білки
Жири
Вуглеводи
Вітаміни
Вода (Н2О)
Мінеральні речовини
Кисень (О2)
Продукти обміну (сеча, піт, калові маси тощо)
Надлишок води (Н2О)
Вуглекислий газ (СО2)
Надлишок тепла
Отримані ззовні речовини перетворюються на власні речовини, що характерні саме для певного організму. Одночасно в кожній клітині організму відбувається 1 – 2 тис. узгоджених метаболічних хімічних перетворень.
ОБМІН ЕНЕРГІЇ – фізичні процеси перетворення енергії в організмі.
Для повноцінної життєдіяльності організму людини потрібно енергії приблизно 10 500 кДж на добу.
Енергетичний обмін – це процеси, пов'язані з вивільненням енергії, що знаходиться в хімічних зв'язках органічних речовин, і її використання для потреб організму.
Види енергії в біологічній системі: електрична енергія нервового імпульсу, хімічна енергія окиснення органічних речовин, механічна енергія скорочення м'язів, теплова енергія для підтримання сталої температури тіла.
Процеси перетворення енергії.
Унаслідок одних перетворень організм поповнюється енергією, унаслідок інших — втрачає її. Витрачена організмом енергія поповнюється завдяки харчуванню.
При окисненні глюкози та інших органічних сполук у клітинах, вивільнена хімічна енергія перетворюється на електричну (електрична енергія нервових імпульсів забезпечує передавання інформації по нервових волокнах) та механічну (механічна енергія скорочення скелетних м'язів, м'язів серця та діафрагми). Усі ці види енергії перетворюються врешті-решт на теплову енергію, причому частина тепла використовується для підтримання постійної температури тіла, а його надлишок організм віддає в навколишнє середовище.
Етапи обміну енергії.
Назва етапу
Місце дії
Значення
Перший етап
Дихальна система, травна система, кровоносна та лімфатична система
Розщеплення складних речовин їжі на прості поживні речовини в шлунково-кишковому тракті з виділенням енергії у вигляді тепла.
Другий етап
Кровоносна система
Потрапляння поживних речовин у кров та рознесення кров'ю по організму.
Третій етап
Клітина
У клітині розщеплення простих поживних речовин до кінцевих продуктів розпаду з виділенням енергії. Накопичення енергії у молекулах АТФ.
ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ, АБО МЕТАБОЛІЗМ (з грецьк. зміна, перетворення) – сукупність фізіологічних, хімічних та фізичних перетворень речовин і енергії в організмі з часу їх надходження з навколишнього середовища до виведення продуктів розпаду й тепла.
Поживні речовини, які надходять в організм, витрачаються на енергетичні та будівельні процеси, які відбуваються одночасно.
Процеси життєдіяльності: ріст і поділ клітин, кровообіг, травлення, м'язові скорочення, розумова діяльність тощо.
1 (вопрос) В теле членистоногих обычно можно различить 3 отдела — голову, на которой находятся основные органы чувств, служащие для ориентировки в пространстве (глаза, усики и др.) » и органы захватывания пищи. Сегменты головы у членистоногих слитные. Далее следует грудь — тот отдел тела, на котором располагаются основные двигательные придатки — ноги, а у насекомых и крылья. Задний отдел тела называется брюшком. У некоторых членистоногих (например, у многоножек, а из ископаемых — у трилобитов) все туловищные сегменты более или менее однородны, и тогда в теле животного различают только 2 отдела — голову и туловище. У многих членистоногих (у паукообразных, десятиногих раков) сливаются головной и грудной отделы, образуя головогрудь. А у клещей вообще утрачиваются границы между отделами тела, тело слитное.
2 (вопрос) Передвигаются с конечностей. .Членистоногие имеют членистые конечности, которые могут сгибаться. .Тело подразделяется на отделы : головогрудь и брюшко или голову, грудь и брюшко. .Тело состоит из сегментов, правда при наружном осмотре сегменты не просматриваются у пауков и клещей, но наиболее отчётливо выражены у насекомых, мокриц, многоножек. (Сходство с кольчатыми червями)
роль ракообразных в природе и их практическое значение.
Ракообразные имеют большое значение в природе и хозяйстве человека. Бесчисленное множество ракообразных, населяющих морские и пресные воды, служит пищей для многих видов рыб, китообразных и других животных. Дафнии, циклопы, диаптому-сы, бокогшавы — прекрасный корм для пресноводных рыб и их дичинок. Многие мелкие ракообразные питаются фильтрационным т. е. отцеживают грудными конечностями пищевую взвесь. Благодаря их пищевой деятельности осветляется природная вода и улучшается ее качество.
Многие крупные ракообразные являются промысловыми видами, например омары, крабы, лангусты, креветки, речные раки. Морские ракообразные средних размеров используются человеком для приготовления питательной белковой пасты.
Ряд ракообразных ведет паразитический образ жизни. Такова карповая вошь — кожный паразит карповых рыб. Многие жаброногие раки, например щитень, при массовом развитии наносят ощутимый урон молоди рыб, выращиваемой в прудовых хозяйствах. Некоторые виды циклопов являются промежуточным хозяином ленточных червей (лентец широкий)
в)