Найважливішою характеристикою будови тіла тварин є симетричність – властивість організму складатися із частин, які дзеркально повторюються і розташовані уздовж уявної площини, що проходить крізь тіло. Тип симетрії визначає не лише загальну будову тіла, а й можливість розвитку систем органів тварини
Якщо тіло тварини можна уявно поділити на дві половини, праву та ліву, то таку тварину називають двобічносиметричною. Цей тип симетрії властивий переважній більшості видів тварин, а також людині.
Якщо тіло тварини можна уявно поділити не однією, а кількома площинами симетрії (уявними дзеркалами) на рівні частини, то таку тварину називають радіально-симетричною. Цей тип симетрії трапляється значно рідше. Радіально-симетричні тварини мають простішу будову, ніж двобічносиметричні. Вони ведуть переважно сидячий б життя, пересуваються повільно – переповзанням. У таких тварин відсутні високорозвинені органи чуття та складні системи органів. Незначна їх рухливість, пасивний б життя не сприяють розвитку систем органів і вдосконаленню нервової регуляції організму.
Опорно-рухова система. Рух тварин
Опорно-рухова система складається з опорного і рухового апаратів.
Опорний апарат. Клітини тварин здебільшого мають еластичні клітинні стінки. Проте в багатоклітинних тварин є спеціальний апарат, що підтримує їх тіло – скелет (від грец. скелетон – висохлий) – каркас, на який спирається весь організм. Він складається з особливої твердої речовини. Скелет виконує дві головні функції: є опорою, до якої прикріплюються м’язи та внутрішні органи; захищає організм від ушкоджень. У тварин розрізняють два основних типи скелета: зовнішній і внутрішній.
Отростки нервных клеток, обычно покрытые оболочками, называются нервными волокнами. В различных отделах нервной системы оболочки нервных волокон значительно отличаются друг от друга по своему строению, поэтому в соответствии с особенностями их строения все нервные волокна делятся на две основные группы:
миелиновые; безмиелиновые. Те и другие состоят из отростка нервной клетки, который лежит в центре волокна и поэтому называется осевым цилиндром, и оболочки, образованной клетками олигодендроглии, которые здесь называются нейролеммоцитами (шванновскими клетками).
Безусловные рефлексы делятся на 4 группы, никак не относящиеся к письму. пищевые – это отделения всех пищеварительных соков. Раздражителем является раздражение рецепторов, начиная с ротовой полости + моторная деятельность ЖКТ.защитные – это отклонения головы и туловища от поражающего воздействия, зажмуривание, чихание, кашель, тошнота, рвота, слезоотделение.половыеориентировочные – это рефлексы, которые возникают при сильном, внезапном раздражителе и лежат в основе исследовательского поведения (обнюхивание, ощупывание, облизывание). Когда данные раздражители постоянно повторяются, они теряют свое ориентировочное значение и могут быть использованы для выработки условных рефлексов. Под данный вопрос подходят рефлексы ориентировочной группы.
Найважливішою характеристикою будови тіла тварин є симетричність – властивість організму складатися із частин, які дзеркально повторюються і розташовані уздовж уявної площини, що проходить крізь тіло. Тип симетрії визначає не лише загальну будову тіла, а й можливість розвитку систем органів тварини
Якщо тіло тварини можна уявно поділити на дві половини, праву та ліву, то таку тварину називають двобічносиметричною. Цей тип симетрії властивий переважній більшості видів тварин, а також людині.
Якщо тіло тварини можна уявно поділити не однією, а кількома площинами симетрії (уявними дзеркалами) на рівні частини, то таку тварину називають радіально-симетричною. Цей тип симетрії трапляється значно рідше. Радіально-симетричні тварини мають простішу будову, ніж двобічносиметричні. Вони ведуть переважно сидячий б життя, пересуваються повільно – переповзанням. У таких тварин відсутні високорозвинені органи чуття та складні системи органів. Незначна їх рухливість, пасивний б життя не сприяють розвитку систем органів і вдосконаленню нервової регуляції організму.
Опорно-рухова система. Рух тварин
Опорно-рухова система складається з опорного і рухового апаратів.
Опорний апарат. Клітини тварин здебільшого мають еластичні клітинні стінки. Проте в багатоклітинних тварин є спеціальний апарат, що підтримує їх тіло – скелет (від грец. скелетон – висохлий) – каркас, на який спирається весь організм. Він складається з особливої твердої речовини. Скелет виконує дві головні функції: є опорою, до якої прикріплюються м’язи та внутрішні органи; захищає організм від ушкоджень. У тварин розрізняють два основних типи скелета: зовнішній і внутрішній.