Утворіть логічні пари
16. Установіть відповідність між органелами та структурами клітин та організмами, у яких вони трапляються.
1 - Д;
2 - Г; В;
3 - Г;
4 - А; В;
17. Установіть відповідність між органелами клітин еукаріотів та особливостями їхньої будови.
1 - Д;
2 - Г;
3 - В;
4 - А;
18. Установіть відповідність структур щодо певних органел клітин.
1 - Д;
2 - В;
3 - Б;
4 - А;
19. Установіть відповідність між особливостями будови оболонки клітини та організмами, яким вони притаманні.
1 - А;
2 - В;
3 - Г;
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей
20. Охарактеризуйте будову та функції різних органел.
Клітинний центр - немембранна органелла; включає дві центріолі; трапляються у клітинах вищих рослин;
Лізосоми - оточений однією мембраною; містять гідролітичні ферменти; трапляються у клітинах вищих рослин;
Мітохондрії - оточені двома мембранами; містяться лише в клітинах анаеробних організмів; трапляються у клітинах вищих рослин; мають власні молекули ДНК;
21. Назвіть основні функції, притаманні органелам клітин еукаріотів.
Гранулярна (зерниста) ендоплазматична сітка - синтез білків; синтез вуглеводів;
Лізосоми - перетравлення поживних речовин;
Мітохондрії - синтез АТФ;
22. Охарактеризуйте будову клітин різних організмів.
Бактерії - зовнішній шар оболонки клітини – глікокалікс; до складу клітинної стінки входить муреїн; можуть утворювати псевдоподії; джгутики складаються з однієї мікротрубочки;
Рослини - мають мітохондрії; мають клітинний центр; клітини містять вакуолі з клітинним соком; до складу клітинної стінки входить целюлоза;
Тварини - мають мітохондрії; до складу клітинної стінки входить хітин; мають клітинний центр; джгутики складаються з однієї мікротрубочки;
Запитання з відкритою відповіддю
23. Як відсутність ядра впливає на властивості клітини? Відповідь обґрунтуйте.
Клітина не зможе передавати свій генетичний матеріал дочірнім клітинам, а також синтезувати необхідні для її життя білкові молекули. Останнє призведе до її загибелі.
24. Чим можна пояснити, що деякі еукаріотичні клітини позбавлені ядра? Наведіть приклади таких клітин.
Це можна пояснити, наприклад, функціями, які ті виконують. До прикладу, еритроцити позбавлені ядра для того, щоб переносити більшу кількість кисню і вуглекислого газу.
25. Яке значення має вивчення каріотипів організмів для систематики? Відповідь обґрунтуйте.
Це значно розширює систематику, дозволяє виділяти нові види не тільки на основі зовнішньої подібності, а також дозволяє будувати гіпотези відносно родинних зв'язків у різних видів.
26. Що спільного та відмінного є між спадковим матеріалом клітин прокаріотів і еукаріотів?
В основі обидвох типів спадкового матеріалу лежать нуклеїнові кислоти, але в прокаріотів вони неорганізовані і зберігаються у вигляді молекули ДНК без будь якої оболонки, а у еукаріотів генетичний матеріал сконцентрований у хромосомах, що знаходяться в ядрі.
27. Які з органел еукаріотичної клітини беруть участь у синтезі органічних сполук?
Рибосоми, ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджі та опосередковано - ядро.
1.Мотыльковые
2.Потому, что эти растения:
имеют сходное строение цветка и плода
3.Б. Плод у растения баклажан — ягода.
4.А. В систематике растений крестоцветные рассматриваются как семейство.
5.Б. Роль растений семейства Бобовых в природе заключается в том, что они обогащают почву азотными солями.
6.А. Усики гороха посевного — это видоизменённые боковые побеги.
7. ЕОИК
8. Д. Покрытосеменные
Двудольные.
К. Астровые, или Сложноцветные.
В. Растения
П. Ромашка..
9.сложноцветные
колокольчиковые
зонтичные
10.картофель
перец
11.пасленовых
12.Потому, что эти растения:
имеют сходное строение цветка и плода
13.Б. Плод у растения томат — ягода.
14.Б. Роль растений семейства Бобовых в природе заключается в том, что они обогащают почву азотными солями.
15. Капустние
16.картофель
перец
17.А. В систематике растений крестоцветные рассматриваются как род.
18.А. Усики гороха посевного — это видоизменённые выросты побега.
19.Л. ↑⏐⏐Ч(5)Л1+2+(2)Т(9+1)П1
По строению и функциям почки бывают вегетативными и генеративными.
Вегетативная (ростовая) почка представляет собой укороченный побег, состоящий из оси, конуса, роста зачатков листьев и кроющих почечных чешуй. Вегетативные почки меньшего размера, более удлиненные и заостренные, чем генеративные. После прорастания вегетативные почки дают побеги различной длины.
Генеративные (цветковые, плодовые) почки содержат зачатки цветков, а у ряда пород и вегетативных органов — листьев и ростовых почек. В связи с этим по своему строению генеративные почки бывают простыми и смешанными (вегетативно-генеративными).
Простые генеративные почки имеют хорошо развитые зачатки цветка, из которых развиваются только цветки и плоды. После плодоношения на месте простой цветковой почки остается только рубец. Такие почки свойственны в основном косточковым породам.
Смешанные (вегетативно-генеративные) почки имеют полноценные зачатки цветков, соцветий, листьев и стеблей. Из одной такой почки образуются генеративные органы, а также листья и побеги. Они свойственны семечковым породам. Генеративные смешанные почки более крупные и округленные по сравнению с вегетативными.
Зная отличительные признаки генеративных почек, можно прогнозировать урожай будущего года и правильно регулировать при обрезке нагрузку деревьев урожаем.
В зависимости от положения на стебле почки бывают верхушечными (терминальными, конечными) и боковыми (стеблевыми, коллетеральными).
Чаще всего почки располагаются на верхушке стебля и в пазухах листьев одиночно, иногда парами или по три. В том случае, если в пазухе листа образуется несколько почек, они называются сериальными, если расположены одна под другой (орех грецкий), и коллетеральными, если расположены рядом, бок о бок (персик).
Из общего числа закладывающихся на растении пазушных почек в дальнейшем развиваются, как правило, лишь немногие. Одна часть пазушных почек полностью отмирает, а другая на неопределенно долгое время замирает, превращаясь в так называемые спящие почки, которые трогаются в рост в случае гибели основной почки.
Сформировавшиеся на стеблях почки у разных пород и сортов прорастают в различное время. В зависимости от времени прорастания почки подразделяются на скороспелые, нормальные (позднеспелые) и спящие.
Скороспелые почки в нормальных условиях прорастают в год формирования и дают, как правило, преждевременные побеги.
Нормальные (позднеспелые) почки в нормальных условиях прорастают и дают новообразования на следующий год после формирования.
Спящие почки слаборазвиты и внешне остаются длительное время недеятельными (у яблони до 20-25 лет). Их ось ежегодно удлиняется, по мере утолщения ветвей. В результате этого почка сохраняет поверхностное положение на стебле. У семечковых пород спящие почки более долговечны (живут до десятка лет), а у косточковых менее долговечны, особенно у вишни. Они могут тронуться в рост, если удалить верхушечную почку, или если она сама отмирает. Особо следует отметить спящие почки в стволах плодовых деревьев, погруженные в древесину, обрастаемые ею и нарастающие от камбия по мере утолщения ствола. После поломки или среза ствола над ними они «просыпаются», образуя побеги.