Казахстана
Язык
Скачать PDF
Следить
Править
Климат Казахстана — на большей части территории резко континентальный, с большими амплитудами температур; относительно сухой. Среднегодовое количество осадков на большей части территории невелико — 100—500 мм. При этом особняком стоят среднегорные районы юга республики, где в результате температурных горно-долинных инверсий имеются обширные участки с относительно мягкими зимними условиями и большим количеством осадков, примером чего является климат Алма-Аты.
Степь на западе страны
K югу от параллели 43° (в Казахстане это участки южнее линии Актау—Шымкент) климатологи выделяют в особый иранский субтропический район[1], в котором в целом доминируют хорошо прогретые массы сухого воздуха тропического происхождения. В субтропиках полностью расположены Мактааральский, Сарыагашский и Шардаринский районы ЮКО. Хотя зимняя погода в этой южной подзоне весьма неустойчива из-за периодического вторжения холодных северных масс и местных горно-долинныx явлений, она отличается средними положительными температурами в каждом из месяцев и высокими средними температурами в целом за год (от +14 °С и выше). Самая высокая среднегодовая температура наблюдается на крайнем юге Казахстана, где она достигает +15,8 °С (Мырзакент, Атакент).
1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).
AaBв-темные,вьющиеся
AAвв-темные,прямые
ааВВ-светлые,вьющиеся
ааВв-светлые,вьющиеся
аавв-светлые,прямые