появление эволюционной теории ч. дарвина имело огромное значение для биологии. развитие органического мира нашло в ней свое естественное материалистическое объяснение. тем самым был нанесен непоправимый удар по церковным догмам о сотворении мира и его неизменности. именно за эту диалектико-материалистическую сущность теория дарвина была высоко оценена классиками марксизма-ленинизма.
теория дарвина внесла в биологию метод. все биологические науки в теории дарвина получили совершенно новую, истинно научную основу. огромные новые перспективы открылись и перед селекцией. вскрытые дарвином факторы породо- и сортообразования позволили более широко и умело использовать их, ускоряя и совершенствуя селекционный процесс. возникла специальная наука генетика, значительно расширившая знания о наследственности и изменчивости.
основываясь на эволюционном значении сложных взаимоотношений между организмами в природе, человек оказался вооруженным эффективными способами воздействия на природу.
наконец, именно теории дарвина человек смог заглянуть в свое далекое прошлое. основы антропологии – науки о происхождении человека — были заложены ч. дарвином.
в самое последнее время возникла наука бионика, в которой разрабатываются пути технического использования тех удивительных приспособлений, которые созданы естественным отбором.
если всеми прогрессивными учеными мира теория дарвина была встречена с восторгом как долгожданная и необходимая основа для дальнейших исследований, то совершенно иначе отнеслись к этой материалистической теории церковь и реакционные ученые-идеалисты. немало было попыток опровергнуть и исказить дарвинизм. но все эти попытки наталкивались на твердый и решительный отпор со стороны последователей и защитников теории дарвина. в россии особенно много в этом отношении было сделано горячим пропагандистом дарвина — к. а. тимирязевым. высоко оценив его эволюционную теорию, к. а. тимирязев всей силой своего блестящего таланта встал на ее защиту. он взял на себя нелегкий труд сделать эту научную теорию достоянием широких масс общественности. ему принадлежит блестящее по тонкости, научной строгости и предельной доступности изложение этой теории в книге «чарльз дарвин и его учение». вместе с тем теория дарвина стала основой и его собственных научных исследований в области растений. то же надо сказать и о других последователях дарвина, принявших его теорию за основу своих исследований. к ним относятся эмбриологи а. о. ковалевский и и. и. мечников, палеонтолог в. о. ковалевский и многие другие.
так эволюционная теория чарльза дарвина, созданная свыше ста лет назад, стала материалистической основой наших современных представлений о природе, о путях и закономерностях ее развития, о способах биологическими процессами.
угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин істотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підвищенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.
ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.
ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати
ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.
типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).
розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, диких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благородних оленів, жирафів, білок.
скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.
у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скупчення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зимують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.
наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не виявлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.
нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.
для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що збираючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,
легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).
у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).
об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угруповання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також персонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).
організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім перебирається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.
Бактерии – это микроорганизмы, состоящие всего из одной клетки. Характерная особенность бактерий – отсутствие четко выраженного ядра. Именно поэтому их называют «прокариоты», что означает – безъядерные. Разные виды бактерий Сейчас науке известно примерно десять тысяч видов бактерий, но имеется предположение, что на земле существует более миллиона видов бактерий. Считается, что бактерии – самые древние организмы на Земле. Они живут практически везде – в воде, почве, атмосфере и внутри других организмов. Внешний вид Бактерии имеют очень маленькие размеры, и увидеть их можно только в микроскоп. Форма бактерий довольно разнообразна. Наиболее распространенные формы – в виде палочек, шариков и спиралек. Бациллы – палочковидные бактерии Палочковидные бактерии называют «бациллами». Кокки – шаровидные бактерии Бактерии в виде шариков – это кокки. Спириллы – спиралевидные бактерии Бактерии в виде спиралек – это спириллы. От формы бактерии зависит ее подвижность и прикрепляться к той или иной поверхности. Строение бактерий Бактерии имеют довольно простое строение. У этих организмов выделяют несколько основных структур – нуклеоид, цитоплазму, мембрану и клеточную стенку, кроме этого, у многих бактерий на поверхности имеются жгутики. Нуклеоид – это подобие ядра, в нем содержится генетический материал бактерии. Он состоит всего из одной хромосомы, имеющей вид кольца. Цитоплазма окружает нуклеоид. В цитоплазме расположены важные структуры – рибосомы, необходимые бактерии для синтеза белка. Мембрана, покрывающая цитоплазму снаружи, играет важную роль в жизнедеятельности бактерии. Она отграничивает внутреннее содержимое бактерии от внешней среды и обеспечивает процессы обмена клетки с окружающей средой. Снаружи мембрана окружена клеточной стенкой. Количество жгутиков может быть разным. В зависимости от вида на одной бактерии бывает от одного до тысячи жгутиков, но встречаются бактерии и без них. Жгутики нужны бактериям для передвижения в пространстве. Строение бактерии Питание бактерий Для бактерий характерно два вида питания. Одна часть бактерий – это автотрофы, а другая – гетеротрофы. Автотрофы сами создают питательные вещества путем химических реакций, а гетеротрофы питаются органическими веществами, которые создали другие организмы. Размножение бактерий Размножаются бактерии делением. Перед процессом деления хромосома, расположенная внутри бактерии, удваивается. Потом клетка делится надвое. В результате получается две одинаковые дочерние клетки, каждая из которых получает копию материнской хромосомы. Значение бактерий Бактерии играют важнейшую роль в круговороте веществ в природе – они превращают органические остатки в неорганические вещества. Если бы не было бактерий, то вся земля покрылась бы поваленными деревьями, опавшими листьями и погибшими животными. В жизни человека бактерии играют двоякую роль. Одни бактерии приносят большую пользу, а другие наносят существенный вред. Многие бактерии являются болезнетворными и вызывают различные заболевания, например такие, как дифтерия, тиф, чума, туберкулез, холера и другие. Однако есть бактерии, приносящие пользу людям. Так в пищеварительной системе человека живут бактерии, которые нормальному пищеварению. А молочнокислые бактерии издавна используются людьми для производства молочнокислых продуктов – сыров, йогурта, кефира и т.д. При квашении овощей и производстве уксуса бактерии также играют важную роль.