Сірі лісові ґрунти — тип ґрунтів, що формуються головним чином під лісами (переважно листяними) з трав'янистим покривом в умовах континентального, помірно вологого клімату. Утворюються на лесоподібних покривних суглинках, карбонатних моренах і інших материнських породах, зазвичай багатих кальцієм, в умовах промивного водного режиму.
Всі ці ґрунти тією чи іншою мірою опідзолені, однак процес опідзолення в них протікає слабше, ніж у підзолистих ґрунтах унаслідок малої водопроникності материнських порід, насиченості їх кальцієм тощо. Для них особливо характерне переміщення гуматів калію з верхніх горизонтів у нижні та відкладання там на поверхні структурних відмінностей у вигляді гумусових плівок («лаки», «дзеркала»). У профілі сірих лісових ґрунтів виділяють такі горизонти: Но — лісова підстилка (лише у ґрунтах під лісом); Н — гумусовий потужністю 12—30 см, сірого забарвлення; НЕ — гумусово-елювіальний, з білястою присипкою SiO2; І — ілювіальний з горіхуватою або горіхувато-призматичною структурою (на структурних окремостях наявні гумусові плівки), сіро-бурого забарвлення; С — материнська порода.
Сірі лісові ґрунти здебільшого кислі у верхній частині профілю (зокрема в горизонтах Н, НЕ і верхній частині І), лужні чи нейтральні
— у нижній частині горизонту І. Утворилися на суглинкових породах за умов достатнього зволоження. Вміст гумусу в них незначний (3-5 %), їхня природна родючість відносно невисока, однак достатня для вирощування багатьох сільськогосподарських культур.
Чорно́зем — тип ґрунту, що розвивається в умовах суббореального слабоаридного клімату з добре вираженою сезонною контрастністю під степовою і лучно-степовою рослинністю на пористих карбонатних породах — лесах і лесовидних суглинках. Чорноземи поширені переважно на платформних рівнинах, але зустрічаються також островами серед інших ґрунтів у міжгірських западинах, улоговинах і на слабоеродованих схилах гірських систем. Формування чорноземів зумовлено особливостями біологічного колообігу — великою кількістю хімічних елементів, які залучаються у щорічні процеси утворення і трансформації органічної речовини, надходженням основної маси органічних решток всередину ґрунту, активною участю в розкладанні рослинних решток бактерій, актиноміцетів, безхребетних[1].
Для чорноземів характерна наявність двох основних генетичних горизонтів:
Види чорноземів виділяються за потужністю гумусового горизонту (в сантиметрах)[2]:
надпотужні > 120потужні 80-120середньопотужні 40-80малопотужні 25-40вкорочені <25і за вмістом гумусу (в %) у гумусо-акумулятивному горизонті «Н»:
тучні > 9середньогумусні 6-9малогумусні 4-6слабкогумусовані < 4
Чорноземи зазвичай мають зернисту структуру і завдяки цьому добре вбирають воду. Це створює сприятливі умови для живлення рослин і мікробіологічної діяльності. Родючість чорнозему висока і може бути ще збільшена за відповідних аґротехнічних заходів.
Эритроциты.
1. Это красные кровяные клетки.
2. Они очень малы.
3. В 1 мм3 их 10 млн.
Эритроцитов в 1 мм 5 млн
4. Зрелые эритроциты имеют мелкие ядра.
Эритроциты не имеют ядра
5. Это клетки шаровидной формы, не к самостоятельному движению.
Это клетки округлые двояковогнутой формы
6. Внутри клеток находится гемоглобин – соединение белка и меди. ,
Гемоглобин это соединение белка и железа
7.Эритроциты зарождаются в селезенке, а разрушаются в красном костном мозге.
Эритроциты образуются в красном костном мозге, а разрушаются в печени и селезенке
8. Основная функция эритроцитов – транспорт питательных веществ.
Основная функция транспорт газов
9. Заболевание, связанное с уменьшением количества эритроцитов в крови, называется тромбофлебитом.
Заболевание, связанное с уменьшением количества эритроцитов в крови, называется анемия
это правильно 100%
отвечаю