Признаки весны в живой природе:
a)в жизни птиц с приходом весны: возвращаются перелётные птицы, строят гнёзда, откладывают яйца, выводят птенцов
Подобные изменения стали возможно т. к. Многие птицы питаются насекомыми. А с приходом весны насекомые вылезают из своих укрытий. Птицам стало больше корма. Растаял лёд на реках и озёрах, поэтому возвращаются водоплавающие птицы
b)в жизни зверей: Звери линяют – меняют зимнюю шубку на летнюю от зимнего сна медведи, барсуки, ежи, бурундуки. У многих зверей весной появляются детёныши.
c)На лиственных деревьях и кустарниках набухают почки; появляются сережки, серебристые барашки, цветы, затем появляются листья. У хвойных деревьев меняется цвет коры, хвои.
Землю покрывает молодая травка, многие растения начинают цвести. Обычно раннецветущие травянистые растения называют подснежниками.
Объяснение:
Біологічні відносини є результатом взаємодії організмів один з одним. У природі немає організмів, які ізольовані від оточуючого середовища. Взаємодія організмів з довкіллям є основою для їхнього виживання та функціонування природних екосистем у цілому.
В екології біологічні відносини являють собою взаємодії між двома видами в екосистемах. Ці взаємовідносини можуть бути класифіковані у різні групи взаємодій, залежно від ефекту або механізму взаємодії. Взаємодії між двома видами не обов'язково передбачають прямий контакт. Внаслідок існування різноманітних зв'язків у природних екосистемах види можуть впливати один на одного непрямо, наприклад, через розподіл ресурсів, або в результаті прямої боротьби.
Типи взаємодій за ефектом
Між організмами в процесі їхнього існування можуть виникати різноманітні як внутрішньо-, так і міжвидові відносини.
Можливі такі види впливу одних організмів на інші:
Позитивний (+) — один організм отримує користь за рахунок іншого.
Негативний(−) — організм завдає шкоду іншим.
Нейтральний (0) — один організм не впливає на інший.
Таким чином, можливі такі варіанти відносин між двома організмами за типом впливу їх один на одного:
0 0 Нейтралізм — форма біотичних взаємовідносин, за яких співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків.
+ + Мутуалізм — тип співіснування різних видів, за якого вони взаємно дістають користь.
0 + Коменсалізм — вид взаємодії між двома організмами, коли один з них отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг.
− 0 Аменсалізм — форма біотичних взаємовідносин між організмами, за яких один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не відчуває негативного або позитивного впливу у відповідь.
− + Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за яких один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладаючи на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям.
− + Хижацтво — явище, за якого один організм живиться органами та тканинами іншого, при цьому не гається симбіотичних взаємовідносин.
− − Конкуренція — обидві популяції негативно впливають одна на одну.
Объяснение:
Каждая группа клеток многоклеточных животных выполняет определенную функцию. Это мы выяснили на примере гидры.
У нее кожно-мускульные клетки служат только для движения; нервные клетки - для восприятия раздражения, передачи возбуждения от этого раздражения и ответной реакции организма на него; стрекательные клетки - для захвата пищи и для защиты; промежуточные клетки - для восстановления утраченных и поврежденных частей тела. У гидры имеются и половые клетки. Они образуются во время полового размножения. Клетки, составляющие тело Многоклеточных животных, самостоятельно жить не могут, так как любая из них не может выполнять все функции, присущие многоклеточному организму в целом.
Тело гидры имеет вид продолговатого мешочка, стенки которого состоят из двух слоев клеток – эктодермы и энтодермы. Между ними лежит тонкая студенистая неклеточная прослойка – мезоглея. Кишечная полость гидры сообщается с наружной средой только через рот.
Каждая из пищеварительно-мускульных клеток энтодермы имеет по 1-3 жгутика. Колеблющиеся жгутики создают ток воды, которым пищевые частички подгоняются к клеткам. Имеющиеся в энтодерме железистые клетки выделяют внутрь кишечной полости пищеварительный сок, который разжижает и частично переваривает пищу.
Пищеварительно-мускульные клетки энтодермы образовывать ложноножки, захватывать и переваривать в пищеварительных вакуолях мелкие пищевые частицы. Таким образом, пищеварение у гидры и всех кишечнополостных внутриклеточное и полостное.