Мутагени – це чинники, які здатні спричиняти мутації.Можливість експериментального отримання мутацій вивчали Г. А. Надсон і Г. С. Філілов, Г. Д. Меллер, В. В. Сахаров, М. Є. Лобашов, І. А. Рапопорт, С. М. Гершензон та ін. Встановлено, що будь-які чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. До найсильніших мутагенів відносять хімічні, фізичні й біологічні.
Хімічні мутагени (формалін, іприт, колхіцин, пестициди, певні фармакологічні сполуки). Пріоритет відкриття хімічних мутагенів належить радянським дослідникам. У 1933 році В. В. Сахаров одержав мутації шляхом дії йоду, у 1934 році М. Є. Лобашов використовував аміак, у 1946 р. радянський генетик І. А. Рапопорт виявив сильну мутагенну дію формаліну і етиленіміну, а англійська дослідниця ЦІ. Ауербах – іприту.
Фізичні мутагени (іонізуюча радіація, ультрафіолетові промені, фотони світла, температура). Уперше індуковані радіацією мутації були експериментально одержані радянськими вченими Г. А. Надсоном і Г. С. Філіпповим, які у 1925 р гали на дріжджах мутаційний ефект під дією іонізуючої радіації. У 1927 р. американський генетик Г. Меллер показав, що рентгенівські промені можуть викликати мутації у дрозофіли. Для штучних мутацій часто використовують гамма-промені, джерелом яких у лабораторіях, зазвичай, є радіоактивний кобальт. Останнім часом для індукування мутацій дедалі частіше використовуються нейтрони, які мають велику проникаючу здатність. Одним із найнебезпечніших наслідків опромінення є утворення вільних радикалів з наявної у тканинах води. Ці радикали мають високу реактивність і можуть розщеплювати багато органічних речовин, у тому числі й нуклеїнові кислоти.
Біологічні мутагени (віруси і токсини ряду організмів, особливо цвілевих грибів). У ряді лабораторій було встановлено велику кількість хромосомних аберацій у культурах мікроорганізмів та клітин тварин і людини, які були вражені вірусами. Виявилося також, що віруси викликають мутації у рослин і тварин. При цьому мутагенну дію мають не тільки патогенні для даного організму віруси. Так, у дрозофіли отримали ряд мутацій дією вірусу лейкозу мишей. Причина цього явища, мабуть, криється у здатності вірусів викликати глибокі зміни метаболізму клітини.
В ОФИСЕ во-первых, компания-озеленитель знает предыдущие условия содержания (адекватный Поставщик горшечных растений гарантирует отсутствие болезней и вредителей, правильный предпродажный уход и пр.) и выращивания (часто Заказчику продают растения-гидропоники, предназначенные исключительно для коммерческой продажи в сетевые цветочные магазины, не имеющие ресурса для долгой жизни в офисном интерьере, не предъявляют инструкций по особому уходу за такими растениями и не предупреждают о малом ресурсе и сроке жизни, выращенных этим растений) приобретенных и размещенных в офисных интерьерах растений, а это - одно из главных условий по правильному уходу за растениями;во-вторых, осуществляя пересадку растений в офисе из транспортировочных кашпо в места постоянного произрастания растений, некоторые компании, продающие растения без гарантийного обслуживания, "грешат" экономией своих средств на грунте, а это непременно сказывается со временем как на здоровье, так и на декоративном виде растений;в-третьих, открывая вам небольшую коммерческую тайну, предлагаем вам принять к сведению тот факт, что предпочтительным финансовым механизмом для специализированной компании-озеленителя является не столько продажа растений, как таковая, сколько стабильное и долго сотрудничество, избавляющее Заказчика от всех хлопот по уходу за растениями (положительные отзывы клиентов о компании-озеленителе - лучшая реклама для нее), с фиксированной и адекватной для обеих сторон абонентской платой по Договору гарантийного сервисного обслуживания растений;в-четвертых, в специализированной на озеленении офисных интерьеров компании (такой, как компания "АртДЕКО и К"), всегда содержится штат профессиональных специалистов по уходу за горшечными растениями, получивших профильное образование в обозначенной сфере деятельности, имеющих глубокие знания предмета, широкие практические навыки, ответственное отношение к своей работе и безграничную преданность этой профессии;и, наконец, в-пятых, ответственность организации, взявшей на себя обязательства по озеленению и обслуживанию растений в вашем офисе, гарантируется юридическим сопровождением:
Уход за растениями в комнатных условиях-содержании: 1) Доставка воды, а так же удобрений, не рекомендуется брать плохо пахнущие растения. Доход солнца, тепла или холода. Уход за растениями в саду: 2) Полив раз в 3 дня, частое удобрение. Уход за растениями в парке: 3) Полив за счёт дождя, удобрения с плодородной земли, а так же доставка тепла от солнца. Уход за растениями в огороде: 4) Всё тоже самое что и в парке. Уход за растениями на школьном участке: 5) проведения на уроке Технологии или Трудов занимательных уроков по уходу за растениями, а так же превосходно подойдёт урок биологии.
Мутагени – це чинники, які здатні спричиняти мутації.Можливість експериментального отримання мутацій вивчали Г. А. Надсон і Г. С. Філілов, Г. Д. Меллер, В. В. Сахаров, М. Є. Лобашов, І. А. Рапопорт, С. М. Гершензон та ін. Встановлено, що будь-які чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть порушувати гомеостаз, здатні викликати мутації. До найсильніших мутагенів відносять хімічні, фізичні й біологічні.
Хімічні мутагени (формалін, іприт, колхіцин, пестициди, певні фармакологічні сполуки). Пріоритет відкриття хімічних мутагенів належить радянським дослідникам. У 1933 році В. В. Сахаров одержав мутації шляхом дії йоду, у 1934 році М. Є. Лобашов використовував аміак, у 1946 р. радянський генетик І. А. Рапопорт виявив сильну мутагенну дію формаліну і етиленіміну, а англійська дослідниця ЦІ. Ауербах – іприту.
Фізичні мутагени (іонізуюча радіація, ультрафіолетові промені, фотони світла, температура). Уперше індуковані радіацією мутації були експериментально одержані радянськими вченими Г. А. Надсоном і Г. С. Філіпповим, які у 1925 р гали на дріжджах мутаційний ефект під дією іонізуючої радіації. У 1927 р. американський генетик Г. Меллер показав, що рентгенівські промені можуть викликати мутації у дрозофіли. Для штучних мутацій часто використовують гамма-промені, джерелом яких у лабораторіях, зазвичай, є радіоактивний кобальт. Останнім часом для індукування мутацій дедалі частіше використовуються нейтрони, які мають велику проникаючу здатність. Одним із найнебезпечніших наслідків опромінення є утворення вільних радикалів з наявної у тканинах води. Ці радикали мають високу реактивність і можуть розщеплювати багато органічних речовин, у тому числі й нуклеїнові кислоти.
Біологічні мутагени (віруси і токсини ряду організмів, особливо цвілевих грибів). У ряді лабораторій було встановлено велику кількість хромосомних аберацій у культурах мікроорганізмів та клітин тварин і людини, які були вражені вірусами. Виявилося також, що віруси викликають мутації у рослин і тварин. При цьому мутагенну дію мають не тільки патогенні для даного організму віруси. Так, у дрозофіли отримали ряд мутацій дією вірусу лейкозу мишей. Причина цього явища, мабуть, криється у здатності вірусів викликати глибокі зміни метаболізму клітини.