Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
Объяснение:
Хребет рептилій складається з п’яти відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового. Шийний відділ утворений кількома хребцями, які забезпечують значну рухомість голови. До грудних і поперекових хребців приєднуються добре розвинені ребра. У рептилій є справжня грудна клітка, утворена грудними хребцями, ребрами та грудною кісткою. Череп рептилій майже повністю кістковий.
З появою справжньої грудної клітки в рептилій з’являються міжреберні м’язи (пригадайте їхні функцій). Кінцівки плазунів розташовані під тулубом, тому під час пересування їхнє тіло наче плазує по субстрату. Плазуни можуть не тільки пересуватися по суходолу, а й плавати у воді. Так, між пальцями задніх кінцівок крокодилів є плавальні перетинки, а кінцівки черепах - мешканців водойм - перетворені на ласти.
Особливі варіанти руху притаманні зміям. У них відсутні кінцівки, але збільшене число хребців (їх може бути понад 430) та відсутня грудина, тому в них немає жорсткої грудної клітки.
Объяснение:
1. Растения, произрастающие в степях, полупустынях и пустынях. Хорошо переносят недостаток влаги (кактусы, агавы, ковыль, полынь, верблюжья колючка).2. Совокупность растительных сообществ (фитоценозов) на Земле или отдельных её регионов.3. Растения открытых мест, не выносящие длительного затемнения. Имеют сравнительно толстые листья с большим количеством устьиц и большое число хлоропластов. Для них характерна высокая интенсивность фотосинтеза (подорожник, кувшинка, лиственница).4. Растения, включающие в себя одноклеточные и многоклеточные водоросли, не имеющих расчленение тела на корень, стебель, лист.5. Растения, размножающиеся и распространяющиеся главным образом спорами (водоросли, моховидные, хвощи, плауны, папоротники, а также лишайники и грибы).6. Коллекция специально собранных и засушенных растений для учебных или научных целей, а также учреждение, в котором она хранится.7. Растения, растущие полностью или частично погружёнными в воду (водоросли, кувшинка белая,кубышка, стрелолист, ряска, рогоз).8. Растения, развивающиеся в условиях довольно слабого освещения, при ярком жить не могут (кислица, майник, копытень).9. Растения, при к местообитаниям с высокой температурой (сахарный тростник, ананасы, кукуруза, сорго и др.).10. Растения, выращиваемые человеком для удовлетворения своих потребностей: пищевые, волокнистые, лекарственные, эфиромасличные, кормовые, декоративные и т.д.