Географічне видоутворення (алопатричне) відбувається внаслідок географічної ізоляції у випадках виникання географічних перешкод (гірські хребти. вода) або в результаті розселення популяцій вихідного виду за межі ареалу. Географічне видоутворення є найпоширенішим типом видоутворення.
Існує багато прикладів географічного видоутворення. Це і класичн Ч. Дарвіна над різноманіттям в’юрків на островах Галапагосу, і величезний матеріал, накопичений систематиками. Для пояснення фактів географічного видоутворення слід ураховувати дані палеогеографії (науки про будову земної поверхні минулих епох) та геології (науки про будову Землі). Наприклад, у Північній Америці живуть види бобрів і норок, близькі до євразійських. За геологічними даними, кілька сотень тисяч років тому Азія та Північна Америка були з’єднані суходольним містком. На їхній спільній території жили одні й ті самі види бобрів і норок- Після утворення Берингової протоки внаслідок географічної ізоляції євразійські та американські популяції цих тварин перетворилися на окремі види.
Представители мочковатой корневой системы - Пшеница , чеснок, лук. А стержневая у гороха , моркови и одуванчиков