Водорості - велика група найдавніших рослин. Будова їхнього тіла і розміри характеризуються значною різноманітністю. Існують одноклітинні, багатоклітинні і колоніальні форми мікроскопічних розмірів (від тисячних часток міліметра), а також форми з різною будовою слані, що досягають 30-45 м. Водорості - єдина група організмів, серед яких зустрічаються прокаріоти (синьозелені) і еукаріоти (решта відділів). В ядрах еукаріотних водоростей виявлені структури, властиві ядрам інших еукаріотів: оболонки, ядерний сік, ядерця, хромосоми. Загальною ознакою всіх водоростей є наявність хлорофілу. Крім хлорофілу водорості можуть містити й інші пігменти (фікоціан, фікоеретрин, каротин, ксантофіл, фіко-сантин). Ці пігменти надають водоростям червоного, бурого, жовто-зеленого кольру, маскуючи основний зелений. Кількість видів водоростей перевищує 40 тис. У нашій країні прийнято поділяти водорості на 10 відділів: синьозелені, пірофітові, зототисті, діатомові, жовтозелені, бурі, червоні, евгленові, зелені, харові.
То , что помнится из школьных времен 1) Чтобы доказать , что растения дышат , достаточно накрыть его целофановым пакетом, через некоторое время изнутри покроется испариной. Это будет свидетельствовать о проходящем газообмене, соответственно докажет, что растение дышит. 2)Влажные семена не хранятся так, как наличие влаги дает возможность запуску процессов гниения. Или же от наличия влаги семена начнут прорастать, а из за того, что ее мало потом засохнут.(зависит от растения) 3) Окультуренные растения зачастую в газообмене используют в том числе и корни, от излишнего заболачивания они грубо говоря"задыхаются" , да и корни гнить начинают.
растение у которого благоприятное место проживания в тени