Разнообразие природных зон сыграло определяющую роль в формировании растительного мира Южного Урала. Высотная поясность, которой традиционно характеризуется горный рельеф, усложнила его растительный состав. Находясь в трех природных зонах, на территории Урала произрастают около полутора тысяч растений.
Уральские горы являются своего рода пограничной грядой между европейским и азиатским склоном. На вершинах гор высотой более километра растительности практически нет: лишайники, тундровое разнотравье и ягоды (брусника, голубика, водянка, качим уральский). С западного склона произрастают таежные хвойно-широколиственные леса. Более распространены сосновые и смешанные липово-сосновые вперемежку с дубом, кленом и различными кустарниками.
В высокогорной части главное место занимают таежные леса из пихты, сосны и лиственницы, которые некоторое время активно вырубались. На их месте стали появляться осиновые и березовые перелески, чередующиеся с лугами.
Выше тайги – преимущественно редкие и низкорослые леса, так называемое криволесье. Нормальному развитию растений мешает короткий вегетационный период, связанный с понижением температуры и увеличением каменистости почв.
Что интересно, местами простая растительность чередуется с альпийскими луговыми полянами, составленными из горца альпийского и ветреницы пермской.
Ближе к равнинам сосновые и лиственные борки перемежаются обширными разнотравными степными зонами.
Біологічна (жива) система - це структурне і функціональне об'єднання різних елементів. До біологічних систем належать клітина (вам відомо, що клітина може існувати самостійно як одноклітинний організм) , організм, екосистема. Будь-яка жива система є відкритою, оскільки потребує надходження енергії з навколишнього середовища й виділення продуктів обміну. Для живих систем характерна саморегуляція, тобто підтримання сталого хімічного складу, структури, властивостей. Усі живі системи здатні до самовідтворення.
Організм людини є однією з найскладніших біологічних систем, яка має різні рівні структурної і функціональної організації: клітинний, тканинний, органний, системний, організмовий.
Тіло людини складається з безлічі клітин різної форми: кулястої, дископодібної, призматичної, кубічної, зірчастої та веретеноподібної. Клітини значно варіюють за розмірами: від 5-7 до 40 мкм, а довжина відростків нервових клітин може сягати до одного метра.