Юрко
«Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «…Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»
«Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»
«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови… Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»
«Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».
Тося
«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він…»
«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».
«Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей». ·
«Випусти… бо вони повмирають без води». ·
«У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».
«Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».
«Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть». ·
«І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась»
Объяснение:
Юрко
«Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «…Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»
«Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»
«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови… Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»
«Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».
Тося
«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він…»
«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».
«Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей». ·
«Випусти… бо вони повмирають без води». ·
«У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».
«Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».
«Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть». ·
«І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась»
Объяснение:
You will get a lot of unforgettable impressions and vivid memories after visiting the most popular attractions of the UK completely for free!
For the chance to win the two-week tour to London, just make an original translation of artistic, official-business and journalistic texts. You can find them on our official website www.translationcontest.uk. Each translation must be between 400-1500 words. The deadline is August 30.
Send by e-mail your translation and your full name, age, address and phone number to
TRANSLATION CONTEST,
78, Samarskaya st, Moscow, Russia.
Write and ask for further information. Good luck!
Конкурс переводов
Этим летом каждый может принять участие в ежегодном конкурсе молодых переводчиков и изучающих английский язык.
Вы сможете получить массу незабываемых впечатлений и ярких воспоминаний после посещения самых популярных достопримечательностей Великобритании бесплатно!
Для того, чтобы выиграть двухнедельный тур в Лондон, просто сделайте оригинальный перевод художественного, официально-делового и публицистического текстов. Вы можете найти их на нашем официальном сайте www.translationcontest.uk. Каждый перевод должен составлять от 400 до 1500 слов. Крайний срок — 30 августа.
Отправьте по электронной почте свой перевод и свое полное имя, возраст, адрес и номер телефона по адресу:
КОНКУРС ПЕРЕВОДОВ,
Ул.Самарская 78, Москва, Россия.
Пишите и спрашивайте дополнительную информацию. Желаем удачи!