В своё оправдание могу сказать, что я всегда стараюсь держать слово… Просто иногда я забываю, мне говорят – записывай, я записываю и тогда точно не забываю. Всегда так неудобно, если я нарушаю слово. Просто закрутишься, домашняя работа, дела всякие, вылетит важное что-то из головы, а после приходится краснеть! Но я стараюсь не забывать.
Опять же – иногда у меня не получается держать слово, так как меняются обстоятельства. То есть я думал, что буду свободен, а опять же дела всякие наваливаются. И нова можно забыть! Но всё-таки, тогда я стараюсь позвонить, объяснить… Хорошо бы люди тоже понимали, что слово, конечно, важно, но оно не может быть, как цепь или камень. Ведь обстоятельства так часто меняются! И если уж человек не специально нарушил слово, если он извиняется, предупреждает, то можно его и понять.
Конечно, мне бы было тоже не очень приятно, если б я рассчитывал на что-то, а меня бы подвели, но я бы точно постарался понять человека…
Не благодари)
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)