Объяснение:
Часы… Что это? Красивая вещь или нужный механизм? Наверное, и то и другое. Вот и часы, которые висят на доске, очень красивые. Главная часть часов – циферблат. Он большой, круглый с толстым литым стеклом. Слева и справа от циферблата расположены красивые, тоненькие пилястры. Стрелки – секундная, минутная, часовая. Длинненькая, тоненькая, как волос, секундная стрелочка быстро пробегает по кругу. За ней медленно и торжественно движется минутная стрелка, как бы осознавая свою важность. Часы покрыты сусальным золотом. Верх часов венчает позолоченный конь, стоящий на задних ногах. Часы играют важную роль в жизни человека. По часам человек встает, идет на работу, в школу.
Объяснение:
1.В то время как большинство физических переменных звезд являются именно пульсирующими, пульсары не пульсируют. Импульсы светового, радио- и рентгеновского излучения пульсаров связаны с их быстрым вращением.
2.Из за сверх высокой массы, окружающие тела, космическая пыль, мелкие камни и астероиды, начинают засасываться в неё по вращающейся воронке, и при этом испытывают очень сильное трение друг о друга. Раскалённая из за трения, пыль начинает светиться в рентгеновском диапазоне. В итоге, оптически невидимые, чёрные дыры очень хорошо видны в рентгеновском телескопе.
3.Представления о чёрной дыре как об абсолютно поглощающем объекте были скорректированы С. Хокингом в 1975 году. Изучая поведение квантовых полей вблизи чёрной дыры, он предсказал, что чёрная дыра обязательно излучает частицы во внешнее пространство и тем самым теряет массу. Этот эффект называется излучением (испарением) Хокинга. Упрощённо говоря, гравитационное поле поляризует вакуум, в результате чего возможно образование не только виртуальных, но и реальных пар частица-античастица. Одна из частиц, оказавшаяся чуть ниже горизонта событий, падает внутрь чёрной дыры, а другая, оказавшаяся чуть выше горизонта, улетает, унося энергию (то есть часть массы) чёрной дыры. Состав излучения зависит от размера чёрной дыры: для больших чёрных дыр это в основном фотоны и нейтрино, а в спектре лёгких чёрных дыр начинают присутствовать и тяжёлые частицы. Но есть одно "но": большие чёрные дыры, температура которых ниже температуры реликтового излучения Вселенной (2,7 К) , на современном этапе развития Вселенной могут только расти, так как испускаемое ими излучение имеет меньшую энергию, чем поглощаемое. Данный процесс продлится до тех пор, пока фотонный газ реликтового излучения не остынет в результате расширения Вселенной.
4.Когда большая часть водорода во Вселенной "выгорит" в термоядерных реакиях в недрах звезд, новые звезды не, как светящиеся объекты, не смогут образовываться, вот тогда они начнут умирать по-настоящему! Но это прооизойдет не очень скоро, и несколько десятков (а может и сотен) миллиардов лет у нас в запасе еще есть!
5.Граница наблюдаемой звездной Вселенной находится от Земли на расстоянии порядка 10 миллиардов световых лет. Такое расстояние пройдет свет за время с момента образования первых звезд. На более далеких от нас расстояниях звезд просто нет. Такой же предел в размерах звездной Вселенной будет для любой точки Метагалактики.
ответ:
постановка проблеми. питання про взаємовпливи в розвиткові
педагогіки, культури й мистецтва не є новим. воно постійно постає перед
істориками педагогіки, істориками культури, мистецтвознавцями. дійсно,
автохтонного розвитку мистецтва окремо взятої країни, що не підлягало
ніяким зовнішнім упливам, практично ніколи на існувало. тому, колирозглядуємо історію педагогіки європейського регіону, необхідно
водночас вивчати й ті явища, що впливали на його розвиток.
прийняття в київській русі християнства за константинопольським
зразком свого часу визначило пріоритети й завдання освіти на тисячоліття
вперед. візантійський менталітет, що був перенесений на київський ґрунт,
поєднався тут із прадавніми слов’янськими традиціями. таким чином,
розуміння витоків шкільної освіти в україні є необхідною умовою для стратегії
її розвитку, передбачення та прогнозування можливих наслідків.
аналіз актуальних досліджень. на внеску однієї історико-культурної
традиції в іншу, що дає їй можливість далі повноцінно розвиватися,
неодноразово наголошував г. гегель [4]. про часткову «трансплантацію»
візантійської релігійно-музичної спадщини з її компонентом духовного
виховання вів мову у своїх працях д. ліхачов [7]. місцю візантійського
музичного виховання в церковній обрядовості київської русі присвячені
роботи і. арванітіса, б. асаф’єва, п. гнедича, н. єфимової [1; 2; 5; 6].
незважаючи на достатню кількість досліджень, присвячених місцю
візантійської спадщини в музичному вихованні київської русі, недостатньо
таких, де б аналізувалося спільне та відмінне у візантійській і давньокиївській
традиціях, або мова йшла би про «діалог» культур, а не про
«трансплантацію» грецької культури на слов’янський ґрунт. тому мета
дослідження ‒ виявити спільні та відмінні риси музики візантії та київської
русі, показати відповідність змісту музичного виховання загальному рівню
розвитку культури суспільства та орієнтованість змісту музичного
виховання на певну культурну, релігійну чи національну традицію.
методи дослідження. з метою виявлення спільного та відмінного у
візантійський і давньоруській традиціях музичного виховання
використовувалася низка методів: історико-порівняльний – для відтворення
подій культурно-історичного процесу; аналогії та компаративістики – для
виявлення особливостей становлення давньокиївської системи музичного